Воєнної загрози для безпеки балтійських республік з боку Кремля зараз немає, але путінський режим поводиться агресивніше, ніж зазвичай.
Таку думку в інтерв'ю провідному естонському мовнику "ETV" висловила прем'єр-міністр країни Кая Каллас, передає інформаційна агенція "Останній Бастіон".
За її словами, все, що відбувається останні 8 років в Україні, істотно впливає на порядок денний цілої Східної Європи й змушує рішучіше просувати оборонні ініціативи всередині ЄС і НАТО.
«РФ є нашим сусідом, і якщо її поведінка стала агресивно загрозливою, ніж будь-коли в минулому, то ми повинні це враховувати, планувати свої кроки на роки вперед, аби не опинитися у скрутній ситуації. Тактика Кремля у проведенні перемовин не відрізняється від тієї, якою була в 1930-1940-х. Отже, і НАТО, і ЄС не слід піддаватися на шантаж. Адже роблячи кроки назустріч диктатору, нерозумно сподіватися, що він відступить, бо вже підготував удар у відповідь», — заявила очільниця уряду Естонської республіки.
Кая Каллас також наголошує на всебічній підтримці країнами Балтії України, особливо звертаючи увагу на надання сучасного озброєння.
«Союзники тверезо оцінюють поведінку РФ. Тому якщо ми можемо допомогти Україні, то треба це робити не лише словами. Ми досі допомагали Україні всіма можливими способами й робитимемо це надалі. Думаю, що це також відповідає нашим інтересам у сфері безпеки. Якщо Україні потрібна зброя, ми мусимо їй надати необхідні зразки для власного захисту від агресора», — підсумувала естонський прем'єр-міністр.
За твердженням Каї Каллас, у НАТО і ЄС визнають власні прорахунки щодо геополітичних амбіцій Кремля у 2008-му і 2014-му роках, тому готові від голослівного обурення та санкцій перейти до рішучих дій; яких саме, голова уряду Естонії не уточнила.
Своєю чергою, "Останній Бастіон" нагадує читачам, що у лівих політиків Фінляндії свій погляд на російську окупацію Криму і Донбасу.