У лівих політиків Фінляндії свій погляд на російську окупацію Криму і Донбасу
Спірні територіальні питання РФ має вирішувати на пряму з Україною без посередництва і втручання будь-якої третьої сторони.
Таку думку у коментарі для видання "Helsingin Sanomat" висловив народний депутат із лав Соціал-демократичної партії Фінляндії Кіммо Кіл'юнен, інформує агенція "Останній Бастіон".
За його словами, юридичний і міжнародно визнаний статус Кримського півострова можна було б розв'язати шляхом нового референдуму за участі незалежних спостерігачів, а також внесенням відповідних змін у конституції України та РФ.
«Дії Москви свідчать про наявність серйозного глухого кута і безсилля. Росія зараз слабка. Тому їй ідеться про відчайдушну спробу змінити домовленості агресією. Але у довгостроковій перспективі російські війська мусять залишити Україну. Інша справа – питання приналежності сепаратистських регіонів. Якщо про статус Криму поки що важко говорити, Москва просто так не піде на його перегляд, то щодо Донбасу, який варто розглядати окремо, я б застосував особливий статус. Не розумію, чим погана федералізація», – зазначив Кіммо Кіл'юнен.
Фінський соціал-демократ додає, нещодавні ультимативні вимоги Москви, висунуті на адресу США і НАТО, стосуються перш за все України та колишніх республік СССР, які путінський режим відносить до сфери свого безпосереднього впливу.
У зв'язку з цим політик пропонує залагодити кризу, спричинену російською агресією, закріпленням у статуті Північноатлантичного альянсу пункту про нерозширення на Схід до кордонів РФ.
«Ідеальний варіант патової ситуації виглядає приблизно так: Москва укладає з НАТО і Києвом угоду про нейтральний статус України, закріплений у Конституції останньої. Далі Захід і РФ спільно запускають процес фінляндизації країни. З власного досвіду скажу, що доба фінляндизації у Фінляндії була чудовою. Це був час виживання, а не капітуляції, маленької країни у Холодній війні. Я вважаю це гідним шляхом розвитку», — підсумував Кіммо Кіл'юнен.
Своєю чергою, "Останній Бастіон" нагадує читачам, що у Гельсинкі побоюються нових "червоних ліній" Кремля, накреслених уже у Північній Європі, поставивши під сумнів тамтешню нейтральність.
