Міністри оборони країн-учасниць Північноатлантичного альянсу домовилися посилювати військову і гуманітарну підтримку України.
Основна мета такого кроку полягає у стримуванні російської агресії, передає медіаагенція "Останній Бастіон" із посиланням на генерального секретаря Єнса Столтенберґа.
Присутні на дводенному засіданні у Брюсселі (відбулося 14-15 лютого – прим. ред.) урядовці ухвалили рішення про подальше зміцнення обороноздатності НАТО на тлі зростання загроз, які продукують Москва і Пекін.
Особисто генсек Альянсу Столтенбрґ наголосив, що «це відображає реальність нашого буття у більш небезпечному світі, ніж дотепер. З агресивною поведінкою Росії, постійною загрозою тероризму та викликами, які створює КНР. Це спонукає нас до змін потенціалу на наступні роки та гарантуватиме, що наше стримування та оборона залишаються сильними й надійними попри ці виклики».
Водночас на зібранні у бельгійській столиці міністри оборони погодилися з тим, що приєднання Фінляндії та Швеції зміцнить північний і східний фланги НАТО; їхній вступ заплановано на вересень-листопад 2023 року.
«Попри вимоги Туреччини та безмовність Угорщини всі розуміють важливість цього кроку. Фінляндія і Швеція мають вступити до НАТО не пізніше середини осені. Вони виконали всі умови, висунуті торік Туреччиною», – зазначив Єнс Столтенберґ.
Також країни-учасниці Альянсу домовилися розширити військову допомогу Сакартвело і Молдові на тлі російської агресії, та затвердили нову концепцію військового планування з урахуванням загроз від комуністичного Китаю.
Окремо "Останній Бастіон" нагадує читачам, що раніше Єнс Столтенберґ також запевнив: Україна вступить до НАТО після завершення війни проти Росії.