Граємося словами? Як би ж то. Граються нами. Відкрито, нахабно, цинічно....
Бо на всю країну, котрій триста лих дивляться в очі, знайшлося 6 (шість! ШІСТЬ!) осіб в мантіях, які фаховий однострій використовують за призначенням, а не смушком для маскування ховрашкового нутра.
Чому ховрашкового, а не вовчого – за канонами? Тому що вовків (і окружних Вовків, зокрема) у тому середовищі суттєво менше, основна маса набиває защічні пазухи чим біг послав – лексусами, гектарами, квадратними метрами, робочими соснами, баблом, баблом, баблом...
Нехай це – окрема думка прискіпливих викривачів з Аналітики Фундації DEJURE, Центру протидії корупції та Автомайдану, але якщо серед уповноважених на здійснення правосуддя діючих 4809 (цифра 2020 року) суддів та 13938 прокурорів і слідчих знайшлося лише шестеро доброчесних...
Називаємо поіменно, бо «товар», перепрошуємо, штучний, вони того варті. Громадський фільтр до Вищої ради правосуддя подолали кандидати від з'їзду суддів Дмитро Гудима, Ігор Кушнір, Світлана Кругова, Олег Могильний, кандидатка від з'їзду науковців Лілія Орел і кандидат від парламенту Роман Яроменко.
Один кандидат знявся добровільно, і не будемо обмовляти чоловіка – мо' злякався, мо' щось інше. Ще п'ятеро кандидатів не просіювалися Організаціями через наявний конфлікт інтересів (у цій групі і полтавська кандидатка від парламенту Лариса Гольник).
Ще раз: мову ведемо про Вищу раду правосуддя. У цього «аеропагу» чи не божий мандат – ВРП уповноважена призначати суддів та звільняти їх за недоброчесну поведінку, відправляти у почесну відставку з торбиною коштів від платників податків, призначати новий склад Вищої кваліфікаційної комісії.
Від неї, непідкупної, залежить, чи пролізе бородата бабця крізь вушко голки, чи засвітить зарозумілому клоуну на троні довічне, чи сяде мажор за наїзд на трамвайну зупинку, чи «добровільно» віддалася на поталу поліцейському відділку незговірлива правдолюбка... und so weiter аж до слив на межі і терориста Порошенка.
Нехай, у звинувачених ще є можливість довести свою чисту, як сльоза малюка, совість. Доведете, вибачимося. Але – алярм, панове. На тлі випаленого українського правового поля меркне пацюча загроза! Ту московитську сволоту, якщо наважиться залізти на наш город, переб'ємо, перегриземо, передушимо, що діяти з оцією?!
До речі, наша наскрізь поточена корупційною червою держава має найбільшу з усіх країн кількість прокурорів – 43 на 100 тисяч населення. Порівнюємо: в середньому в Європі – 10, і навіть монголо-татарська Росія має 32 прокурори на 100 тисяч населення. Атож, ховрашиної братії розплодилося стільки, що вона не вміщається у наявний держфонд офісних приміщень – нахабно витурюють людей з власних хат. Пішли ж полтавські профспілки поза Уманню... Тепер на Ляхова – розсадник справедливості.
Гаразд, маніпулюємо. Бо на конкурс на здобуття членства у головному органі суддівського врядування — Вищої ради правосуддя – виставився не увесь заразом суддівсько-прокурорський корпус, це до етапу співбесід дісталися лише тридцять п'ятеро пошуковців. Звісно, поза шерегом сміливців, певно ж, ще є пристойні служителі, котрим не влом зазирнути за пов'язку на очах своєї Феміди. Не приб'є терезами.
Але у нас, ошуканих, є всі підстави припускати, що у решти стражів справедливості просто спрацював інстинкт самозбереження і вони принишкли Ну, щоби не світити надбане непосильними трудами.
Звідки такий, авжеж не математичний, розклад? А ось звідси: «доброчесність» у 23 із 29 проаналізованих кандидатів рильце не те що в пушку, воно у вепрячій щетині! Як не прихована Toyota CH-R 2018 року випуску, то незадекларовані «ритуальні маски, художні та тотемні фігури з деревини або кістки тварин походженням із країн Південної Африки».
Як не «побутові витрати» по $100 000 у рік, так «подарунок від мами» в елітному ЖК «Новопечерські липки» (при цьому доброчесний пан декларує квартиру за 882 000 грн, коли на сайтах з продажу нерухомості таке кубельце без ремонту вартує 161 000 доларів США, відчуваєте різницю – 0,9 млн і 4,5 млн?).
Як не свавільний суддівський дозвіл на забудову харківському чиновництву з негайним безоплатним отриманням суддівськими неповнолітніми дітьми квартири площею 102,5 м², так процедура із заселенням сім'ї одеського доброчесного судді у три котеджі зразу – площею 413, 9 м², 349,6 м² та 413, 4 м².
Як не мураєвсько-нашистські та сімейно-янекові сліди, то неймовірні планиди мамусь-пенсіонерок: суддівських стареньких просто-таки засипає манна небесна – злива автівок, котеджів, гаражів, депозитів, фірмочок. Девальвує народна приказка про бабу, яка з придбанням поросяти отримала зайвий клопіт – наразі клопотів бабці додається із сином-суддею.
Бо від сумѝ та від тюрми не відхрестишся. А ось тому, що у списку претендентів на статус вершителів наших доль немає Чауса, пораділи. Мабуть, посоромився Микола Олексійович явитися в сподньому на очі Етичної комісії. Прогресує.