Поки наші захисники готуються зустрічати навалу північнокорейців, російська пропаганда вишколює своє населення. Лякає узбеками й таджиками.
Цікаві маркери кризи на росії: з кожним роком проведення горезвісної «СВО» стає складніше підтримувати образ ворога — «меншебрата» з українців. Просто тому, що не вийшло взяти «Киев за 3 дня».
Їм, росіянам, складно пояснити собі, як «молодший», вочевидь, у сенсі розвитку «народєц» (хахлы), не просто не впали долілиць, а ще й відбивається, окупувавши частину РФ. Для формування образу ворога згодиться.
Але більше для ворога умовного, на кшталт НАТО, на нову роль «меншебрата», якому можна безкарно кпинити на вулиці із відчуттям величі «русскаґо народа» обрано трудових мігрантів. У наслідок безглуздого політичного кастингу та з урахуванням панівної ксенофобії росіян, вихідці із Середньої Азії віднині — «страшне зло».
Почалося це приблизно торік й уже знайшло відгук серед пересічних росіян. Тому, що нарешті, можна душити «фашистську гніду» у себе вдома майже не встаючи з дивану; за минулі 12 місяців негативне відношення до мігрантів набрало +21 пункт в опитуваннях і наразі 80% жителів РФ вважають, що в їхніх регіонах мешкає забагато чужинців.
З урахуванням запиту на хліб і видовища від російського плебсу, по всій росії влаштували шоу «боротьба із мігрантами». Апофеозом поки стала наймасовіша депортація минулими вихідними з аеропорту «Домодєдово» у... Мінськ (не питайте чому, просто у Мінськ) сотень таджиків з узбеками.
Але є одне «але», навіть, два: більшість мігрантів — уже громадяни росії, як вони їх називають — «натурализированные». Та перед депортацією їм просто рвуть паспорт і все, немає більше громадянства.
Головне «але», що працювати на місці мігрантів нема кому. Частина пішла за легкими грошима на війну, інша частина — п'є та не працює залежно від національно-історичного тренду, а тих, хто не потрапив в перші лави — не вистачає катастрофічно.
Тому, через таке годування публіки актами величі над мігрантами, росія сама швидко наближається до чергової кризи; коли робота є, а робітників немає. Та й у світі ще ніхто не видумав іншого рішення, крім трудової міграції, котру росіяни знищують прямо зараз.
Чим все закінчиться — зрозуміло, десь ближче до кінця 2025-го — першої половини 2026-го все це наздожене росіян. Нарешті! Наздожене кризою, порівняно з якою 2007-2009 роки будуть видаватися забавками, а це — хороша новина, для нас, безумовно.