Підсумки досліджень у Глинському на Полтавщині.
Понад три тижні польових робіт, близько 80 кв. м дослідженої площі та кілька тисяч знахідок, що охоплюють майже п’ять століть історії пам’ятки, — таким став шістнадцятий сезон Глинської археологічної експедиції Історико-культурного заповідника «Більськ».
Цього року команда продовжила планомірне вивчення вже знайомої ділянки одного з поселень Глинського археологічного комплексу. До розкопок, окрім співробітників Історико-культурного заповідника «Більськ», долучилися фахівці Інституту археології НАН України, ДУ «Охоронна археологічна служба України» НАН України, Інституту географії НАН України, а також студенти та магістранти Національного університету «Києво-Могилянська академія», Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка.
Під час досліджень відкрито низку археологічних об’єктів, зокрема споруди господарського призначення та кілька виразних поховальних комплексів. Виявлені матеріали охоплюють значний проміжок часу — від середини X до XV століття — і дають змогу простежити кілька різних етапів життя цієї частини пам’ятки.
До найбільших ранніх належать старожитності, пов’язані з носіями роменської археологічної культури. Цей період представлений керамікою з характерним «гусеничним» орнаментом та численними прикрасами.
Особливо виразний комплекс походить із поховання, де виявлено різноманітні підвіски та різнокольорові скляні намистини. Частину знахідок зафіксовано й у культурному шарі поруч. Серед них привертають увагу фрагменти куфічних дирхамів, один із яких мав отвори для носіння.
Наступний виразний горизонт датується XII — першою половиною XIII століття. До нього належать кілька заглиблених господарських споруд каркасно-стовпової або зрубної конструкції. Знахідки цього часу представлені значною кількістю кераміки, виготовленої на гончарному крузі, виробами із заліза та обробленої кістки. Однією з найпомітніших знахідок стала стулка хреста-енколпіона — предмета особистого благочестя давньоруського часу.
Особливо насиченим виявився післямонгольський горизонт, другої половини XIII – XІV ст. Його представляють кераміка, вироби із заліза, прикраси, деталі одягу та інші предмети повсякденного вжитку. Важливу групу становлять нумізматичні знахідки — ординські срібні данги й мідні пули, а також празький грош.
Найбільший розголос цього сезону отримав скарб зі 118 мідних пулів, компактно складених у невеликій ямці.
Дослідження комплексу не завершилося в момент виявлення монет. Під час флотації ґрунту з ями було знайдено також кілька фрагментів бурштину з отворами та рештки шкіряного виробу. Їхній зв’язок зі скарбом і призначення ще потребують з’ясування, однак ці знахідки дозволяють розглядати комплекс ширше, ніж просто скупчення монет.
Водночас результати сезону не зводяться до однієї яскравої знахідки. Значно важливішою є сукупність зафіксованих об’єктів, матеріалів та їхнього археологічного контексту, що дозволяє поступово реконструювати історію цієї частини Глинського комплексу впродовж кількох століть.
Окрему увагу привертають два черешкові вістря стріл, які попередньо можна пов’язувати з арбалетною зброєю та центральноєвропейською традицією. Їхня точніша атрибуція й датування потребуватимуть подальшого опрацювання.
Важливим результатом сезону стало й виявлення матеріалів XV століття — періоду, який у попередніх дослідженнях цієї ділянки був представлений значно слабше. До цього часу належать кілька поховальних комплексів. В одному з них знайдено натільний хрест, типологічно характерний для XV–XVI століть.
Цей же пізньосередньовічний горизонт доповнюють нумізматичні знахідки. Серед них — акче Кримського ханства часу одного з перших Гіреїв та особливо рідкісна для Поворскля знахідка — пенязь великого князя литовського Вітовта. Разом вони суттєво розширюють наші уявлення про життя на Глинському археологічному комплексі у XV столітті та його зв’язки з ширшим світом Східної і Центральної Європи.
Завершення польового сезону — лише один з етапів дослідження. Попереду опрацювання колекції та польової документації, уточнення хронології й атрибуції окремих знахідок, підготовка наукового звіту та фахових публікацій. Частину матеріалів плануємо представити й у майбутніх виставкових проєктах.
Глинська археологічна експедиція щиро дякує всім учасникам сезону — фахівцям, студентам і магістрантам — за відповідальність та щоденну працю.
Окрема подяка Геннадію Сікалову та «Останньому Бастіону» за багаторічну підтримку Глинської археологічної експедиції. Для археології особливо важлива саме послідовність: окремий польовий сезон дає нові матеріали, але зрозуміти пам’ятку, реконструювати історію можна лише завдяки рокам систематичних досліджень. Підтримка експедиції дає можливість не просто провести чергові розкопки, а продовжувати довготривалу дослідницьку програму, результати якої поступово змінюють наше уявлення про Глинськ і середньовічну історію Поворскля.
І, звичайно, дякуємо Збройним Силам України, завдяки яким маємо можливість продовжувати цю роботу.
Шістнадцять польових сезонів уже дозволяють говорити про Глинський археологічний комплекс не як про набір окремих знахідок чи об’єктів. Перед нами дедалі виразніше постає пам’ятка з тривалою і складною історією, де археологічні матеріали фіксують різні етапи освоєння одного простору. І кожен наступний сезон додає до цієї картини нові деталі.
Саме тому головним результатом цьогорічної експедиції є не лише скарб, рідкісна монета чи окрема яскрава знахідка. Це новий масив даних, який дозволяє поставити точніші запитання до історії Глинська — і шукати на них відповіді вже під час наступних досліджень.