Таємничі гості лісу: як живуть чорні лелеки в Міжрічинському парку.
Для жителів Чернігівщини білі лелеки — не дивина. Водночас чорні лелеки — це рідкісні й занесені до Червоної книги птахи, які ведуть більш потаємний спосіб життя.
На Чернігівщині чорні лелеки після зимівлі традиційно прилітають до КЗ РЛП «Міжрічинський». Зокрема, працівники парку спостерігають за однією такою пташиною парою, яка повернулася до свого гнізда, пошкодженого торішнім буревієм.
Ірина Мехед, провідна фахівчиня з екологічної освіти КЗ РЛП «Міжрічинський», розповіла, що в парку чорних лелек небагато, але час від часу вони потрапляють на очі працівникам.
«У нас є три охоронні зони навколо гнізд. І до деяких з них немає доступу, бо ми не можемо туди ходити. Тож здалеку спостерігаємо за однією парою. Їх якось довго не було, а потім прилетіли.
Але справа в тому, що ми не маємо ані фотопастки, ані інших технічних приладів. Тож працівники просто приходять і спостерігають за ними. Зокрема, продовжать спостереження, коли виведуться пташенята», — зазначила Ірина Мехед.
Торік більше місяця подружжя насиджувало яйця.
Після вилуплення пташенят ще досить довго один з батьків залишався біля них, а другий літав по їжу. Чорні лелеки — турботливі батьки.
Пташенята залишалися в гнізді до 64–65-денного віку, але остаточно покидають його лише на 74–75-й день.
«Після вильоту молоді птахи триматимуться разом з дорослими, які ще близько двох тижнів годуватимуть їх, приносячи їжу в гніздо», — повідомляли тоді співробітники парку.