Перший компас розробили у давній Месопотамії

Основою приладу для орієнтування на земній поверхні та сторін світу є роза вітрів, винайдена невідомими інженерами Аккадскої імперії.

Приголомшливе відкриття зробив шумеролог з Університету Ляйпциґа доктор філософії Томмазо Сатурнеллі, передає інформаційна агенція "Останній Бастіон".

Цивілізація стародавнього Сходу у межиріччі Тиґру з Євфратом узагалі дала людству багато інновації, які були запозичені їхніми західними сусідами: єґиптянами, фінікійцями, хетами, еллінами.

Отже, аккадська роза вітрів, згодом успадкована й осучаснена вавилонянами з персами, складалася з наступних внутрішніх і зовнішніх частин:

• іштанум (ištānum) – північ, означає небесний напрям угору, до богині Іштар;
• шадум (šadûm) – схід, позначає гори на схід від Месопотамії, звідки й прибули аккадці;
• шутум (šūtum) – південь, вказує на палючі пустелі Аравії;
• амуррум (ámurrum) – захід, означає бурхливі вітри, гнані з Середземного моря;
• на обідку неодмінно позначалися 12 місяців і 4 пори року відповідно, коли можна було вирушати у путь і коли ні.

Крім того, медіаагенція "Останній Бастіон" закликає своїх читачів пам'ятати, що науковці розкрили секрет артефактів 4000-річної давнини, які можуть переписати історію людства.