Татаров, Єрмак і Малюк: як проросійські агенти шкодять державі.
Політична гідра в обличчях Єрмака та Малюка обезголовлена, але проблема не зникла і може відродитися. Не треба забувати про проросійського агента Татарова, котрий міцно тримається за свою посаду, і поки він буде знаходитися в ОП, буде й надалі шкодити країні. Хочу нагадати допис Романа Дудіна про те, як діяла зв’язка Татарова–Єрмака–Малюка на початку повномасштабного вторгнення і звідки, а головне – для чого з’явилися так звані плівки полковника Кулініча.
Плівки Кулініча наробили багато галасу, водночас ми неодноразово спілкувалися у ДБР, куди нас возили разом ці «прости, Боже, спеціалісти», хоча й до різних слідчих.
Трошки підсвічу історію – цікава дуже, та й Кулініч не має померти випадково.
Перше. «ОХОТНІК» – це не втікач генерал Андрій Наумов, це зовсім інша людина, яка сьогодні служить з Малюком, і «ОХОТНІК» – це не псевдонім, а скоріше улюблене хобі людини, про яку йшла мова.
Друге. Записи на флешці, яку підкинув Малюк, а потім оприлюднив, є зклеєними з двох розмов, про що є відповідний експертний висновок, де чітко вказано, що запис МОНТОВАНО.
Третє. На флешці є розмови (їх не опубліковували), які дійсно взяли з перехоплених розмов Кулініча, Сівковича та безпосередньо Зеленського. Малюку ДОТЗ (департамент технічних заходів) напхав на цю флешку все, що знайшли у архівах СБУ, ймовірно, з 2015 року. Стосовно розмов Зеленського – навіть до ДБР дійшло лише на суді, що Малюк підклав їм «лажу», і на записах є голос саме Зеленського.
Четверте. Наумов і Малюк – два компаньйони, яких Баканов разом звільнив десь за півроку до початку повномасштабного вторгнення. Об’єднувало їх кордон у частині ввезення-вивезення товарів в Україну. Нагадаю, Малюк керував Кашниками і мав боротися з контрабандою, а Наумов мав «ловити» нечесних кашників.
П’яте. Перед початком вторгнення Наумов виїхав закордон, а Малюк був замом Монастирського і до СБУ був недотичний, як доречі й до МВС. Пам’ятаємо, як залишився тільки рядовий та молодший офіцерський склад поліції, і пам’ятаємо, куди виїхали їхні керівники.
Шосте. 24 лютого у Баканова залишилася лише одна бойова група, здатна виконувати накази – це зведена група під керівництвом О. Поклада. Після отримання команди на збір спецназу та керівників у Києві саме Кулініч очолив другу групу, яка, доречі, складалася переважно з кашників, що залишилися в Києві, і саме Кулініч почав вимагати від прибічників Малюка негайно повернутися в Київ.
Сьоме. Малюк, через Ермака–Татарова, повернувся в СБУ на початку березня всупереч волі Баканова та одразу замінив усіх, хто залишився в Києві, на тих, хто виїхав до західної України. Першого, кого він «виніс» через ОП, це був саме Кулініч. Ермак «виносив» Баканова, а Малюк накидав на «вентилятор» в ОП необхідні Ермаку тези.
Восьме. Кулінічу інкримінують держзраду на підставі змонтованих Малюком розмов, створення ОЗУ (організованої злочинної групи) із нього, Сівковича та інших невстановлених осіб. Нагадаю, що як «ліпили» записи, ви вже знаєте. Сомовільне залишення частини, хоча територіально Кримське УСБУ розташоване в Києві, а виїзд його з Херсону за наказом публічно підтвердив заступник Баканова – В. Горбенко. Та незаконне поводження зі зброєю – це за його табельну зброю, яку він офіційно отримав і під час війни не здав.
Дев’яте. Коротше, схема в ДБР–СБУ одна на всіх: Кулініч, Червінський, Дудін – спочатку якась Мадам із ДБР по «зомбофону» розповідає про «зраду», потім ДКІБ Малюка (департамент кібербезпеки) через всі наявні ресурси та підконтрольних «експертів» розганяє «зраду». Потім на цьому піариться «Лідор», а коли лізе правда, через ручний ОПешний суд закривають засідання від громадськості. Доречі, на суді у Кулінича прокурор попросив закрити засідання з тієї причини, що буде оприлюднена інформація, яка дискредитує керівництво держави (прокурор, м’яко кажучи, не надто компетентний).
Десяте. Для журналістів: відповідно до ст. 46 КПК України адвокат може відвідувати затриманого у будь-який час доби за першою вимогою. Тут же сказано, що він може брати з собою будь-яку особу. Якщо вам цікаво отримати інтерв’ю від Кулініча, Червінського, Дудіна або інших політичних в’язнів – звертайтесь до адвокатів, вони проведуть. Адже відповідно до КПК ані СІЗО, ані ІТТ не в праві відмовити – закон їм це забороняє. Те саме стосується і судів: поки не йде засідання або після його закінчення ви можете брати інтерв’ю. Так що на кожну хитру гайку з ОП у вас є свій болт із різьбою.
P.S. Давайте розберемося по закону, а не так, як зомбімарафон із Бабунею Скобейчук.
«Редакція «Останнього Бастіону» може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі «Опінії» несуть самі автори.»