(Де)русифікація чи нова манкуртизація?
Віднині мала батьківщина Івана Котляревського і Симона Петлюри – це справжній осередок вкоріненого окупантами малоросійства.
Про це свідчить нещодавнє поповнення фонду Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського головним убором із зіркою артиста Андрія Данилка (він же "Вєрка Сердючка").
Відповідний фотозвіт події оприлюднили на сайті музейної установи, яка підпорядковується обласній державній адміністрації, чиє керівництво активно підтримує подібні заходи.
Зазначається, що переданий вітчизняною акторкою Інною Білоконь елемент концертного реквізиту "Вєрки Сердючки" стане унікальним музейним предметом; однак в якій експозиції він опиниться, ще достеменно невідомо.
Що це, як не спроба підмінити плекання традиційної української культури та нашої спадщини скороминущими псевдоцінностями сьогодення з відверто проросійським змістом?
Адже всім громадянам відома публічна позиція Андрія Данилка – улюбленця Кремля і російського шоу-бізнесу – щодо поточної агресії РФ проти України та окупації частини наших земель східним сусідом.
Можливо, музейне керівництво виконує замовлення Зе-влади по плановому і системному насадженню меншовартості полтавцям, аби ті забули славне минуле своїх предків; але цього не буде!
Також хотілося дізнатися у керівництва Полтавської ОДА і дирекції краєзнавчого музею ім. В. Кричевського, коли фонди установи поповняться трусами та роялем "президента Голобородька", щоби картина малоросійства нарешті стало довершеною.
Своєю чергою, "Останній Бастіон" нагадує читачам, що свідомих і небайдужих полтавців закликають підтримати створення стінопису на торці житлового будинку по вулиці Соборності, 15.