Найбільше на Заході обговорюється «кримський сценарій» вторгнення.
Західні уряди вже тривалий час попереджають про загрозу нападу росії на НАТО. І хоча представники розвідки останнім часом вважають, що володимир путін не хоче прямого військового зіткнення з Альянсом, водночас він планує «гібридні операції» проти його держав-членів, що зрештою може призвести до випадкової конфронтації.
The Telegraph аналізує, які варіанти агресії проти НАТО розглядає росія і де може бути завдано удару.
Це найбільш обговорюваний варіант дій путіна. Передбачається, що «активісти» — російські агенти під прикриттям — організовуватимуть протести проти якоїсь штучно створеної образи російської етнічної меншини в таких містах, як естонська Нарва або латвійський Даугавпілс. Під прикриттям «протестів» російські військові — спочатку без розпізнавальних знаків і в цивільному одязі — перетнуть кордон і захоплять ключові міста.
Теоретично НАТО опиниться у скрутному становищі: це російський напад чи просто спалах вуличної демократії? І поки НАТО зволікатиме, росія може ввести війська, щоб «підтримувати мир».
Проблема цього сценарію полягає в тому, що повторити той самий трюк двічі складно. Після анексії Криму уряди Естонії, Латвії та Литви готувалися саме до такого розвитку подій. Тож якщо на вулицях Нарви з’являться аналоги загадкових кримських «зелених чоловічків» 2014 року, їх просто розстріляють.
Це найгірший, але найменш імовірний варіант — прямий наступ регулярних військ. Одночасний наступ із Калінінградської області та Білорусі переріже «Сувалкський коридор» — вузьку ділянку кордону між Польщею та Литвою. Тим часом російські десантники або морські піхотинці висадяться на Готланді — шведському острові в Балтійському морі, перекривши повітряне постачання.
Три балтійські держави будуть відрізані від решти країн НАТО. Війська НАТО, які не звикли до ведення бойових дій із широким використанням безпілотників, швидко зазнають поразки, а армія рф просунеться до Таллінна, Риги та Вільнюса.
Однак, як і у випадку з «кримським сценарієм», протидію такій операції неодноразово відпрацьовували.
«Якщо російські війська перетнуть кордон з Естонією, усі знають, що буде далі. Російські сили вторгнення зазнають ударів, а проти їхніх тилових підрозділів буде застосовано авіацію та ракети НАТО», — каже експерт із питань безпеки Марк Галеотті.
Наприклад, російський вертоліт через проблеми з двигуном здійснює «аварійну посадку» безпосередньо біля кордону з Калінінградською областю. Для забезпечення безпеки об’єкта на території сусідньої Польщі чи Литви та повернення екіпажу вирушає «рятувальна група».
«Існує безліч варіацій сценарію «загубленого вертольота», зокрема з ракетами та безпілотниками, які «випадково» пролітають над Україною і падають у Польщі, Румунії та Молдові. Останніми місяцями спостерігається зростання кількості саме таких «аварій».
З’являються дедалі нові повідомлення про те, що Кремль накопичує захоплені або збиті українські безпілотники, які може використати для провокацій, щоб підірвати єдність НАТО та підтримку України. Наприклад, створити видимість того, що масований повітряний удар України по росії трагічно провалився, а безпілотники впали на території прифронтової держави. Польща, де вже спостерігається зростання антиукраїнських настроїв, може стати привабливою ціллю для такої провокації.
Цей сценарій більш правдоподібний, ніж «кримський», і може мати бажаний для Кремля політичний ефект. Однак поки що незрозуміло, як росія може використати такий інцидент для підриву НАТО.
росія вже продемонструвала свою здатність проводити диверсійні операції по всій Європі, часто обираючи цілями країни, які менш підготовлені до таких загроз, ніж її безпосередні сусіди.
Якщо путін шукає спосіб перевірити НАТО, логічним наступним кроком буде наказ провести операцію, яка призведе до людських жертв: наприклад, спричинити сходження поїзда з рейок або вибух на заводі.
Однак росія не може з упевненістю знати, який рівень ескалації змінить політику Заходу в бажаний для Кремля спосіб, а який натомість спровокує силову відповідь. Тому такі операції несуть значний ризик.
Технічно системні кібератаки можуть вважатися підставою для активації положення про колективну оборону НАТО. Однак за своєю природою їх важко виявити, а також незрозуміло, яких заходів у відповідь слід ужити.
Така атака не обов’язково має призвести до людських жертв. Обвал фондової біржі для поширення паніки на ринку або припинення роботи ключового аеропорту можуть спричинити величезні незручності та вплинути на ухвалення політичних рішень.
При цьому Кремль розраховує, що подібні атаки не спричинять суттєвих заходів у відповідь. Саме в цьому полягає ключ до стримування таких дій, зазначає видання:
«Якщо глава ЦРУ Раткліфф дав росії зрозуміти, що процес встановлення відповідальності та вжиття відповідних заходів відбуватиметься набагато швидше, ніж вона звикла, це може почати вносити певну дисципліну в її дії».