Сталінські методи у дії: спершу "закон" про примусове відчуження приватної власності, потім — масова депортація на Сибір.
Якось непомітно пройшла важлива новина до річниці окупації Криму: з 20 березня в Криму почав діяти указ Владіміра Путіна №201, який забороняє іноземним громадянам володіти землею на більшій частині території Криму. Зрозуміло, що це спрямовано виключно на українців, які ще до окупації встигли придбати у Криму ділянку землі.
Міністерство закордонних справ України відреагувало блискуче, заявивши, що цей указ "юридично нікчемний і не матиме правових наслідків для України". А коли Крим повернеться, то Україна вживатиме всіх заходів для відновлення прав власників, які втратили власність за час окупації.
Особисто я б радив додати ще дещо – прийняти закон, що всі угоди з нерухомістю, вчинені на території Криму після 18 березня 2014 року, після відновлення українського суверенітету над півостровом, будуть анульовані без компенсацій для кінцевого власника. Безперечно, це б додало ще більшої пікантності ситуації.
Після 7 років окупації в Криму досі не працює ні Російська залізниця, ні пошта Росії, ні жоден з державних банків, ні національні мобільні оператори. Там навіть "Росреестра" нема (для Криму створили окрему структуру під назвою "Госкомрегистр").
Тобто, de facto Крим досі не інтегрований в РФ, як окремий суб’єкт. Півострів залишається чимось на кшталт сірої зони.
Особливих перспектив в них при теперішньому status quo немає. Про проблеми з водою там не писав тільки ледачій, а сподіватися на серйозних іноземних інвесторів досі не приходиться.
За цих умов оголошений віджим в українських власників їхніх земельних ділянок у Криму може свідчити про прагнення окупаційної влади зайвий раз задекларувати свою зверхність, для внутрішнього патріотичного споживача звісно. Бо практичної цінності в сучасних умовах це рішення все одно не має.
Загалом, конфліктний трикутник "Україна – Крим – Росія" – це надовго, якщо не назавжди. Нерідко декларовані в нас наївні сподівання, що якийсь умовний Навальний ставши президентом РФ поверне Крим Україні – абсолютно безпідставні; бо той російський політик, який спробує так вчинити, назавжди вб’є свій внутрішній рейтинг і політичну кар’єру.
В Україні інша ситуація – уряд, який оголосить про намір відмовитись від претензії на Крим, відразу запустить відлік часу існуванню держави Україна. Тобто для обох сторін ситуація патова – протистояння має тривати.