Температурну планку Сирії перевершено у травні. Донбас палає від беззупинних боїв з московитським агресором...
Хіба не достатньо симптоматики, аби зрозуміти, що тут на разі, чи не найгарячіша точка планети? І температурний показник продовжує закипати щогодини.
Зона затягування територіальних мішків і тунелювання горизонтів, яка дає хід слизькій думці: а може наступ супостата під Києвом і Харковом не більше ніж "розвідка боєм" з продибуванням ситуації "не пролізе"?
Або ж це епіко-драматичний відвертальний маневр. А ще, привід дурному роту Люсі Арестовича затягнути країну в ілюзію успіху і перемоги.
Все це для того, щоби "звитяжці" не чекали пляжного сезону у панамочках kalush, а вже зараз шикувалися у черги перед "П'яною Вишнею" на Хрещатику? І як тут оминути очевидність того, що кожна перемога має ефект седативу.
Станом знеструмлення сідниць, який підігрує тому, хто мріє ввести між них бадьорого. І за кожну ілюзію "несокрушимой і лєгєндарной" треба платити ганебною піздюліною в Афґаністані та Грозному.
Не хочеться, аби це спіткало нас на Донбасі. Але маємо те, що маємо, тому тримаймо стрій і боремося далі.