Влітку 1905 року у Полтаві створено приватний освітній заклад 1 розряду. Якісною освітою дівчат стала опікуватися Наталя Старицька.
Тепер на його місці знаходиться Полтавська гімназія №6. Відповідними кадрами минулого століття поділився краєзнавець, шанувальник старовини та громадський діяч Борис Тристанов, повідомляє медіаагенція «Останній Бастіон».
За його словами, вже за 3 роки школу було розширено та перейменовано на Полтавську приватну жіночу гімназію Н.О. Старицької, на утримання якої витрачалося приблизно до 25 000 рублів на рік (станом на 1912-й). Освітній заклад формувався з 7 основних і 8 додаткових класів, а також 2 підготовчих відділень.
«Головою педагогічної ради був спочатку О.Л. Крилов, потім — В.Н. Тарасов, начальницею гімназії беззмінно була Наталія Олександрівна Старицька, випускниця відомих Бєстужевських жіночих курсів. Кількість учнів у класах в середньому була до 25 осіб, а перший випуск налічував 297 панянок. Кількість викладачів (усього персонального складу з наставницями) спочатку — 18, потім до 30 і більше осіб», — зазначає Борис Тристанов.
Окремо полтавський краєзнавець наводить поіменний список педагогів юних гімназисток. Адже, як ми розуміємо, абихто не міг навчати майбутніх жінок міської та губернської еліти:
Що показово, із приходом на терен Полтавщини більшовицьких окупантів всі жіночі навчальні заклади припинили свою діяльність. А нова (якщо так можна сказати) освіта вже не ділила людей за статтю, проте виключно за сортом і лояльністю до панівного кремлівського режиму.
На превеликий жаль, як уже інформував «Останній Бастіон», нині за незалежної України система освіти стала гіршою навіть за шельмовану совєцьку. Наперекір гучним і показним реформам українська молодь не засвоює потрібні їй знання через перевантаженість зайвими предметами.