Created with Sketch.

Що з українською промисловістю?

15.11.2022, 07:34
Фото: Telegram

Напередодні Держстат опублікував опитування щодо ділових очікувань та інших показників українських підприємств сектору промисловості.

Завдяки йому можемо трішечки проаналізувати структурні зміни, які відбулися у нашій економіці з початком повномасштабного вторгнення росії до України.

Тим паче, що немало промислових підприємств України були розграбовані, зруйновані або досі залишаються під окупацією.

Найбільшого удару війна завдала по металургії – зафіксовано глибоке просідання, особливо серед підприємств із видобування корисних копалин.

Серед чинників спаду можна виокремити 2 основних:

Загалом, найбільшого падіння зазнала сфера видобування корисних копалин (завантажена лише на 33,5% від потужностей) та металургійне  виробництво (завантаженість лише на 45,7%).

Натомість під кінець року зросла завантаженість підприємств з видобутку вугілля (з 60% до 71,2%), а підприємства з видобутку газу навпаки скорочували завантаженість (з 80,5% до 70%) через нерентабельність видобутку, зумовлену неможливістю продажу газу на європейські ринки за необхідності сплати ренти зі ставкою, що розраховується на основі світових цін.

Лише у жовтні депутати прив'язали ставку ренти до українських цін.

Найкращі показники демонструє текстильна промисловість – вона навпаки наростила завантаженість у порівнянні з січневими показниками (з 84,2% до майже 90%), також зросла завантаженість шкіропереробних підприємств: виробничі потужності завантажені на 84,1%.

Ось тут прихильники встановлення економіки на "воєнні рейки" можуть порадіти – хоч і встановити державне замовлення на 15 мільярдів рядків коду та 10 мільйонів філіжанок кави не вдалося, проте необхідність армії у формі та взутті стимулює активність у цій сфері.

Ще одним антирекордсменом після металургії виявилося машинобудування – якщо частину підприємств вдалося релокувати, то такі гіганти як "Турбоатом" і тому подібні не можуть вийти на довоєнні обсяги виробництва, бо знаходяться у прифронтових районах.

Проте, сектор трішки наростив завантаженість, з початку війни вона зросла з 44,7% до 46,9%; додатковим негативним фактором є порушення логістичних ланцюгів через окупацію та руйнацію частини металургійних підприємств.

Виробництво харчових продуктів майже вийшло на довоєнні обсяги завантаженості (64,6%), трішки зросла відносно попереднього періоду завантаженість виробництв напоїв (60,5%).

Поступово відновлюється виробництво меблів – після березневого спаду завантаженості з 76,5% до 45,3%, у листопаді меблеві заводи збільшили завантаженість виробничих потужностей до 64%.

Значно покращилася ситуація у сфері поліграфії – з березневих 36,8% завантаженість потужностей зросла до 58%, виробники ж фармацевтичних препаратів досі не збільшили завантаженість – порівняно з березнем вона трішки впала.

Істотна частка виробництв цієї сфери знаходиться у Харкові, а один з найбільших заводів у Києві досі оговтується від знищення складу на Київщині з сировиною та препаратами на мільйони доларів.

"Воєнна економіка" штовхає уверх завантаженість підприємств з виробництва оптичних, електронних приладів, ремонту машин, гумових та пластмасових виробів, вони продемонстрували зростання завантаження виробничих потужностей на 10% відносно початку війни.

P.S. Важливе зауваження – в опитуванні не враховуються зруйновані виробничі потужності.

Автор – Валентин Краснопьоров, засновник громадської ініціативи "Останній Капіталіст"

Читайте також
Нова Пошта відмовляється визнавати офіційні документи України
Позиція
«Сімейна пекарня» продає споживачам тухлятину
Політика
Налякані виборами багаті французи розглядають можливість втечі за кордон
Політика
Після кожної фінансової кризи банки багатіють, а бідні — зубожіють
Економіка
Проросійський олігарх Віктор Поліщук «кинув» кредиторів «Ельдорадо»
Економіка
Зеленський із Гетьманцевим зроблять всіх разом.
Економіка