З того часу, як Друга світова війна закінчилася, Москва страждає від параної, вважаючи, що Захід планує напад на РФ. Однак усе навпаки.
Про це у розмові із литовським суспільним телерадіомовником LRT заявив один із провідних військових істориків Британії, полковник у відставці Джон Г'юз-Вілсон. Він наполягає, що постійний острах зрештою і визначає поточну політику Кремля до Заходу.
«Московити — параноїки, як і їхній ватажок у Кремлі. Вони завжди ними будуть, тому що вважають, що ми, Захід, технологічно кращі, багатші, сильніші. Ось, чому нападають вони на слабшого: позавчора на грузинів, учора на українців, завтра — на молдован», — пояснює сер Джон Г'юз-Вілсон логіку ворога зі Сходу.
Досвідчений британський військовик наполягає, що реальна загроза для путіна походить не від США, НАТО чи ЄС, а від самого населення РФ, особливо із національних республік, де переважають мусульмани. Тому на фронт могілізують уродженців Дагестану, Башкортостану і Татарстану.
«Я думаю, що загроза вбивства для кремлівського диктатора походить із середини РФ. Коли він отримає ножа у спину, це зробить якийсь громадянин РФ — чеченець, інгуш, татарин, башкорт, бурят, тувинець, — але не американець. Окремо згадаю про західні розвідувальні служби, вони такі ж активні, як у часи Холодної війни й здебільшого просто хочуть стежити за РФ, не втручаючись у ситуацію. Не більше, не менше.
Західні держави не дуже стурбовані росією, але воліють її зберегти на противагу зростанню міці комуністичного Китаю. Я певен, що путіна влаштовує це, тому він не прагне напасти на Німеччину, не хоче воювати проти республік Балтії, а отже не збирається маршувати армією у бік Вільнюса, Риґи й Таллінна.
У нього достатньо проблем — з економікою та Україною, і він не хоче нових авантюр, тому РФ замкнена на собі. Загалом західний підхід до РФ, як і раніше, зводиться до того, щоб «не тикати у ведмедя ціпком». Але це велика помилка, котру використовує Москва», — наголосив Джон Г'юз-Вілсон.
Крім того, повідомляла медіаагенція «Останній Бастіон» про те, як і 85 років тому жодна із балтійських республік не спроможна чинити опір ресурсній федерації московії. Навряд чи Північноатлантичний альянс допоможе у відсічі можливій агресії зі Сходу.