Українська влада веде "споконвічну боротьбу" за суверенітет, особливо — проти МВФ.
І треба визнати, що українська влада не перша на цьому шляху, і не остання. Бо суверенне право жити як звикли – то святе, а кляті масони та світові уряди постійно зазіхають на суверенність простого маленького народу.
Один із перших прикладів відстоювання власного суверенітету явили планеті аборигени з Полінезії, котрі вважали, що мають суверенне право на канібалізм. І навіть дуже показово з’їли представника світової закуліси – капітана Кука.
А як його не з’їсти, коли він такий біленький і відмінний, справжній делікатес, від якого жодний гурман не відмовиться. Бо хто ви такі, щоб нав’язувати ці правила гри.
З'їли та, мабуть, було смачно; і ще роками тримали оборону свого суверенного права жерти людей. Особливо білих людей і то не расизм, а просто добрий смак і потяг душі й шлунка до чогось незвичного.
У той час взагалі була поширена практика суверенності навіть у цивілізації. Суверенні європейські держави нормально ставилися до суверенного права інквізиції палити відьом.
Бо, власне, як ще можна боротися з епідеміями. У той час навіть антивакцинатори не заважали, бо вакцину ще не вигадали та всі ходили не дуже гарні через віспу, а хто був гарний, то ясно що відьма, і щоб ще й чуми не трапилось, таких треба було палити.
Першими взялися виправляти ситуацію англійські барони, яким дуже не подобалося суверенне право монарха творити "бєспрєдєл". І вони започаткували правову державу.
І з того часу повелося: того не їж; того не вбивай; там не кради... Порушили споконвічне традиційне право творити, що завгодно і почали, негідники, нав’язувати це усьому світу.
Ближче до сучасності світовий уряд почав забороняти Гітлеру вбивати євреїв. Ну Гітлер з самого початку боровся зі світовим жидомасонством, тому він не був здивований і наголошував на своєму суверенному праві на концтабори.
Це ж його євреї, тому чому б йому їх не вбивати. І був підтриманий у цьому тогочасною німецькою елітою, за що та сама еліта була повішена після того, як Гітлер війну програв.
А самі німці досі карають себе за військові злочини на державному рівні. Втратили суверенність, як то кажуть.
Радянський союз війну не програвав, а тому так ніколи й не вибачився за своє суверенне право засилати людей до Сибіру, морити голодом та іншими способами регулювати кількість населення. Суверенність була збережена і досі присутня у вигляді так званої суверенної демократії.
Що означає, що держава має право вибірково труїти власних громадян і не вибірково бити по голові тих громадян, які з цим не погоджуються? Певні прояви такої суверенності ми бачимо і в російського васала — Лукашенко, де іноді вбивають, іноді ґвалтують, а тих, хто не згоден, саджають до буцегарні.
В Україні немає імперського досвіду, він десь загубився в часи Русі, коли не сталося стати імперією, тому суверенність трактується по своєму. Українська суверенність, за яку постійно веде боротьбу влада, фокусується на суверенному праві на корупцію.
І саме на неї зараз зазіхає світова закуліса, нав’язує Україні судову реформу, намагаючись відчистити судову систему. Відразу можна побачити примару втрати суверенності, бо це є українська традиція, споконвічна.
Красти у держави, особливо якщо тобі пощастило бути в керівництві держави. Тому кожного разу, коли якийсь державники говорять, що відстоюють український суверенітет, і мало що зрозуміло, що вони говорять, то те треба розуміти, що вони боронять право красти, що є базовою українською традицією.
Бо держава то невідомо що, а своє то своє. А нам придумали терміни гроші платників податків, інвестицій, верховенство права та інші бусурманські прояви сучасності й вимушені люди при владі боронити судову систему.
Бо що таке то верховенство право невідомо, такого в нас ніколи не було, а от поважних людей ображати не можна. А ці міжнародники не поважають ні українських авторитетів, ні українські традиції права.
Нав’язують нам британську модель, тьху на них! Не розуміють що український шлях – то шлях компромісів, а отже і судова реформа очищення має полягати у компромісі з тими, від кого її треба очистити; бо всі ж свої й нікого ображати не можна.
Все в них раціонально і нічого людського не залишилося. І дуже добре, що будь-хто, потрапляючи в українську владу, навіть якщо до цього був західником, починає розуміти важливість корупційного суверенітету і починає ставати в ряди його захисників від усяких там МВФів.
Кожен раз ці світові масони приходять і руйнують традиційні світі, заважають їсти один одного, труїти, красти. От не дають жити, як то вихователі у дитячому садочку відривають дітей від їх природних радощів, як то поїдання піску чи витирання ручок після туалету шторами.
Забирають найдорожче і зрозуміло, що влада має чинити опір. Но пасаран, не пройдуть буржуї!
Україна то останній бастіон у світі; ну майже останній — ще є Афганістан. Наприклад, там суверенного права набагато більше, але вони заслуговують, бо дуже добре чинять опір будь-яким зазіханням і якщо що, то підривають усіх, хто нав’язує ті думки, про рівність, наприклад чи про верховенство права.
Українці народ більш миролюбний. Але і свого суверенного права на корупцію не віддадуть так просто.