Колись була Закавказька СФРР, а тепер буде Закавказький федеральний округ. Притомних громадян шкода, знову збільшиться грузинська діаспора.
Сакартвело... Якісь протести супротивників прокремлівської влади ще тривають, але у дуже легкій версії, як делікатна демонстрація наявності інакшого погляду, — це ніякий не Майдан і навіть не «революція троянд».
Отже, кавказька країна практично повернулась під п'яту путіна. Це заслуга не тільки фінансових ресурсів Кремля, коли виборців бідної маленької (3,7 мільйона населення, нецілий Київ) країни без власних ресурсів просто купили.
Гроші російських туристів, російських релокантів, трохи доходу від продажу локальної агропродукції та чимдалі більший дохід від сірого й відверто чорного реекспорту до РФ різноманітної підсанкційної продукції. Воююча росія вигідна бідній Сакартвело, — але цей дохід дуже ненадовго.
Схоже, картвели цього у принципі не зрозуміли, коли погоджувалися приймати вигоди від Кремля і прогинатися під режим путіна. Отже, провина на самих виборцях — бідних і жадібних, що спокусились обіцяними вигодами від зближення із підсанкційною РФ.
Провина також і на всій опозиції Сакартвело, бо не спромоглась об'єднатись навіть попри нею ж декларовану паніку: «Це останні вибори, наша остання можливість, вирішується доля Сакартвело, рятуймо наших дітей від ролі кремлівських рабів!..».
Вони як увійшли до виборчої кампанії розпорошеними, так і досі продемонстрували хіба дуже формальну готовність до спільних дій. Тому і протестів нема реальних, масових і загрозливих для прокремлівських сил, тому і тягнули з їх початком, замість вивести на вулиці десятки тисяч у перші ж години після оголошення попередніх результатів.
Додаткова провина опозиції: ніхто із них не подбав про мотивацію пересічних громадян до максимальної явки. 59% з явною апатією молодшої частини електорату — це наслідок трансляції опозиційними лідерами впевненості «нас багато, ми потужні, їм ні за що нас не подолати».
Провина на опозиції, бо ні в кого з неї очевидно не було «плану Б», хоча всі голосно попереджали, що на виборах будуть фальсифікації, результат на користь олігарха Бідзіни Іванішвілі буде підроблений. І коли так і сталось, як опозиція очікувала, — виявилося, що очікування були, а планів дій на цей прогнозований випадок не було.
Звісно, над забезпеченням результату працювала і партія влади. Це і винайм якісних політтехнологів, які збудували всю кампанію на простій маніпуляції:
Ну, і це робота кремлівських «польових команд», які, власне, і забезпечили технічний бік фальсифікації: вкид бюлетенів, псування бюлетенів, «каруселі », додаткові наклади бюлетенів, прямий тиск на виборців на найбільш масових дільницях, псування техніки для голосування тощо Повний набір, як то кажуть.
А головне, за оцінками експертів, це команда російських айтівців, які попрацювали над програмним забезпеченням обробки результатів голосування. На остаточні сервери надходили вже належно оброблені та відкориговані дані.
Хоча, знов же таки, і це не вирок, був би, якби опозиція Сакартвело спромоглась об'єднатися, спромоглася шукати союзників і спромоглася наважитися на реальний спротив. Але натомість ми спостерігаємо повернення РФ на Кавказ після поразки у Вірменії й знов розширення «зони історичного інтересу».