У 1300-х роках у межах Києво-Печерського монастиря поховали колишнього ченця, який прославився участю у боях. Йому було всього 40 років.
Такі архівні відомості надав вітчизняний доктор історичних наук, директор Науково-дослідного інституту козацтва професор Тарас Чухліб. Мова про маловідомого широкій громадськості українця, на ім'я Тит, який підперезаний мечем, зупиняв орди степовиків.
За твердженнями науковця, святі мощі середньовічного богатиря нині знаходяться у так званих Дальніх печерах у середмісті Києва навпроти мощей Силуяна Схимника. Якщо точніше, то неподалік від підземної церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці, в якій засіли московські чорти у рясах.
«У написі над похованням українського воїна 1300-х років Тита у Києво-Печерській Лаврі пишеться наступне: «Преподобний Тит Воїн, бувши на війні поранений у голову зброєю, ледь не до смерті, і через те облишив воювання. Ледь трохи оправився, прийшов до монастиря Печерського й прийнятий був від преподобних отців, що тут жили, у чин іноцький.
Він доблесно підвизався постом і молитвами, проти невидимих супостатів озброївся, сльозами ж непрестанними такої набув благодаті, що звіщено було йому до смерті про відпущення гріхів його. По цьому переселився духом на Небо до торжествуючих ликів. Доброподвижне ж тіло його, тут покладене, почиває».
На тілі українського богатиря Тита виявлено чимало бойових травм, особливо на черепі. Мені вдалося виявити на лівій тім'яній кістці наскрізне ушкодження веретеноподібної форми розміром 4×1,5 см. Від переднього краю травматичного ураження відходить зарощена лінія перелому у вигляді невеличкої борозенки, тобто зрозуміло, що рана не стала причиною негайної загибелі», — заявив Тарас Чухліб.
Скільки людина встигла за свої короткі 40 земних літ. Вітчизняний науковець пропонує кіноматографістам підперезатися сценарієм і підготувати для широких екранів фільм-бойовик про Тита Воїна, який посідає чільне місце у нашому минулому доби буремного Середньовіччя.
Раніше медіаагенція «Останній Бастіон» повідомляв про те, що дід родоначальника скифів дав назву річці Дніпро. Саме ім'я Борисфен (Βορυσθένης) почули елліни від скифів (а може кімерійців чи інших автохтонів?) і звучання передали вже так, як вони чули.