Удар по київських лікарнях був точно розрахований як ціла низка «меседжів» від путіна світові. Йому відкрито підігрують українські блохери.
Останнім часом мовчки спостерігаємо за тим, як різні суб'єкти ділилися своїми фантазіями про те, що буде якийсь «мир» із московитами. Наче не чули й не бачили які вони собі ставлять завдання щодо нас.
Деякі кола, пов'язані з електоральними процесами останнім часом особливо збудилися. Можливість «замороження» війни для них означає, що можуть бути вибори, де можна і заробити нормально, а не писати прутню в інтернатах за $20.
Та й багато хто із різних кіл поринули у світ фантазій, все більше віддаляючись від реалій. Колективна Ворохта і колективний фітнес-тренер з Одеси поринули все більше e забуття і радше вчинять колективний суїцид, ніж будуть жити в реальності.
А реальність невблаганно б'є нас мокрою смердючою ганчіркою по писку ракетними ударами по наших містах у годину пік. Єдиний мир, який нам готують російські загарбники — це колективна могила і забуття.
Що ми можемо сказати про мир у війні, яку ми не починали, та якої, нагадаємо, ми не хотіли? Проте, нас не питали й перед нами досі стоїть ультиматум від пуйла — скласти зброю і підставити голову під сокиру.
Ми можемо битися й тоді ще будуть якісь варіанти, а можемо здатися і тоді їх не буде. Але це надто неприємна реальність, яка заважає жити у світі власних суїцидальних фантазій.