Світові вулиці з українським серцем: Шевченко, Кульчицький, Бандера...
У світі є десятки топонімів на честь України та українців. Швидкий погляд на те, як дуже різні міста вшанували наших земляків і героїв, назвавши на їхню честь свої вулиці. Які країни та міста мають українські імена на своїх мапах?
Площа Тараса Шевченка знаходиться в Нью-Йорку, з’єднуючи 6-ту та 7-му вулиці між 2-ю та 3-ю авеню в Іст-Віллідж.
Вона розташована в серці «Маленької України» — району, де проживає багато українців та людей українського походження. Вулиця спочатку називалася Голл-Стріт, а пізніше — Голл-Плейс — на честь Чарльза Генрі Голла, який продав цю землю місту у 1828 році.
У 1978 році міська рада ухвалила рішення перейменувати її на Площу Тараса Шевченка, увічнивши ім’я великого українського поета в історії Нью-Йорка.
Площа має ім'я Шевченка з 1978 року.
Проспект України знаходиться в 4-му кварталі Лісабона, столиці Португалії. Він простягається від проспекту Республіки Болгарії до кільця Бела-Віштa, розташованого поблизу однойменної станції Лісабонського метрополітену.
Проспект був урочисто відкритий 23 червня 2008 року під час офіційного візиту Президента України Віктора Ющенка до Португалії. Цей факт став виявом вдячності португальського народу за внесок українців у розбудову міста та країни загалом.
Проспект став символом українсько-португальської дружби і співпраці.
Пенріт — місто у Новому Південному Уельсі, Австралія, розташоване у Великому Західному Сіднеї, за 55 кілометрів на захід від центрального ділового району Сіднея. Місто розташоване на берегах річки Непін, на околицях плато Камберленд.
Вулиця Мазепи — це звичайна австралійська одноповерхова забудова: красиві будинки, зелені газони та багато сонця.
Mazepa Avenue — типова австралійська «глибинка».
У Відні є вулиця Колшицкі-Гассе, названа на честь нашого знаменитого земляка Юрія-Франца Кульчицького.
Він народився 1640 року в селі Кульчиці на Бойківщині й був відомим купцем та перекладачем, який досконало володів кількома мовами. Під час облоги Відня турецькими військами у 1683 році Кульчицький проявив неабияку сміливість і винахідливість, проникнувши у ворожий табір. Коли ситуація у Відні загострилася — почалися хвороби, не вистачало харчів — Юрій Кульчицький зголосився пробратися через табір османів, щоб зв’язатися з герцогом Лотаринзьким Карлом V.
Перебраний на османського купця, разом зі слугою-сербом Юрієм Михайловичем пізнього вечора 13 серпня вони вийшли через одну із західних брам (Шоттентор). Дорогою вони були змушені перечекати до ранку сильний дощ. Вранці, співаючи османські пісні, пройшли через ворожі лінії. Османський ага, побачивши, як вони змокли, навіть запросив їх до свого шатра, щоб обсохнути. Під час розмови вони представились торговцями виноградом, і ага навіть порадив їм, як уникнути небезпек.
При наближенні до Дунаю, який треба було переплисти, кур'єрів обстріляли австрійці, сприйнявши їх за османів. Недовіра зникла лише після прочитання листів із Відня.
Зв’язавшись із герцогом Лотаринзьким Карлом, пара зуміла вранці 17 серпня повернутися іншим шляхом до Відня та передати обіцянку швидкої військової допомоги. Про щасливе повернення Кульчицького обложені сповістили австрійське військо сигнальними ракетами з вежі собору св. Стефана. Завдяки отриманим відомостям міська рада скасувала рішення про капітуляцію та вирішила продовжити боротьбу.
12 вересня війська європейських союзників під проводом польського короля Яна III Собеського зняли облогу Відня.
Завдяки подвигу Кульчицького турецьке військо було змушене відступити, а Європа уникла мусульманської експансії.
Вдячні жителі Відня дозволили йому заснувати першу кав’ярню в місті, яка започаткувала австрійську кавову культуру.
Кульчицький залишив по собі пам’ять як людина, що змінила історію і започаткувала традицію вживання кави у Відні.
У Лос-Анджелесі є вулиця Бандери, яка, хоч і розташована на околиці міста, є важливим символом української присутності в США — хоча знайти інформацію про неї не так просто.
Вона розташована у віддаленому районі цього великого міста та має репутацію місця з поганими дорогами, що трохи нагадують українцям рідні реалії.
Але будиночки на Бандера-стріт виглядають доволі охайно.