Наперекір воєнному лихоліттю культурне життя у нашому місті не просто існує, воно квітне й розвивається завдяки ініціативним постатям.
Такою є наукова співробітниця заповідника "Більськ" Оксана Дорошенко, яка сьогодні, 16 березня, презентувала свій дослідницький і творчий доробок.
Про це з Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Івана Котляревського повідомив власний кореспондент інформаційної агенції "Останній Бастіон".
Лейтмотивом зустрічі стала давня історія нашого краю крізь призму археології, природи та нематеріальної спадщини у вигляді коржиків-"панянóк", які всі присутні змогли покуштувати.
Пані Оксана розповіла про найбільш виразні останні артефакти, знайдені на теренах Більського городища, зокрема, продемонструвавши фотознімки золотих пластинок із зображенням божества Діоніса, зооморфно оформлених пластинок, відреставрований керамічний посуд скіфської доби та побутові вироби жителів стародавнього Гелону із кісток худоби – зооморфно оформлені псалії.
«Згідно із твердженнями грецького історика Геродота, на території теперішнього Більського городища існував культ Діоніса з періодичними торжествами й вакханаліями. Тому, ймовірно, призначення таких пластинок мало не лише ужиткову функцію прикрас, але й було символом культу. Наразі виявлені артефакти зберігаються у фондах нашого історико-культурного заповідника», – заявила дослідниця.
Також усіх присутніх ознайомлено з віднайденими фрагментами ліпної кераміки та презентовано зооморфно оформлені бронзові псалії.
До найбільш яскравих артефактів, віднайдених під час археологічних експедицій, співробітниця заповідника "Більськ" Оксана Дорошенко віднесла:
Як припускають деякі вітчизняні історики, наявність прикраси із сакральною для давніх єґиптян комахою свідчить про торгові зв'язки між Гелоном і країною фараонів за посередництва Скіфії та грецьких міст Північного Причорномор'я, скажімо, Ольвії, Керкінітиди чи Танаїсу.
Зауважимо, Оксана Дорошенко мешкає у Котельві, вона – власниця та авторка унікального не тільки для Полтавщини, а й усієї України бренду "Котелевський коржик", який став популярним навіть в Європі.
Другу частину зустрічі з полтавцями майстриня присвятила демонстрації нематеріальної культурної спадщини Котелевщини – панянкам, а також розповіла про історію виникнення власного бренду Котелевський коржик і його особливості; традиція випікання автентичних панянок здавна була поширена в Котельві та близьких суміжних регіонах.
«Панянкѝ – обрядова сакральна випічка. Її готуються тільки на Різдво і Святвечір. Пекли панянки з того що було: борошно, цукор, вода та амоній. Тобто, вони взагалі були простенькі та тільки того що солодкі. Випікали у формі дівчаток, таких паняночок, коників і півників. Іноді ще у формі пташечок маленьких», – розповіла пані Оксана.
Власне на основі згаданих панянок майстриня і науковець створила свою випічку, назвавши Котелевським коржиком, завдяки якому не тільки знайомить світ з обрядовою стравою рідного краю, а й популяризує українську традиційну культуру та символіку загалом.
Утім, як раніше вже повідомляв "Останній Бастіон", торік наприкінці грудня українські прикордонники натрапили на давньоримське поселення, випадково ставши відкривачами археологічної знахідки у деокупованій Херсонщині.