Для багатьох українців стаття головнокомандувача Валерія Залужного стала одкровенням. Натомість для воїнів — це давно вже дійсність.
Про це безпосередньо із Запорізького напрямку Південного фронту зазначив аеророзвідник однієї з бригад Сил Територіальної оборони Олександр Солонько. Військовослужбовець стверджує, що перед Україною стоїть конкретний виклик.
З його слів, підтверджених багатьма іншими фронтовиками на інших напрямках, наша нація змогла встояти виключно завдяки повному напруженню всіх можливих сил і ресурсів у конкретну мить. Нині, на жаль, такого не спостерігається.
«Говорімо відверту правду, без прикрас: перемога нам не гарантована. Пора остаточно знімати рожеві окуляри, навіть якщо це дуже неприємно. «Холодний душ» зі статті Залужного став одкровенням хіба що для обивателів, які взагалі не цікавляться війною. Не беруть участі ні в чому пов'язаною з нею. Для військовиків тут уже новин нема. Ми зайшли у тяжку виснажливу фазу і загроза для існування нашої країни не відкочується, а навпаки наростає.
Тому збереження нинішнього стану справ приведе до поразки. Ті, хто говорить, що це «гірка криниця», просто надто рідко повертався з реальність із країни єдинорогів. Те, що ми входимо в позиційну фазу очевидно для військових, які бачать картину не лише в інтернеті, але й на полях боїв», — наголосив військовослужбовець Сил ТрО.
Крім того, Олександр Солонько додав, що на фронті українські захисники спостерігають кількісне зростання різнорідного російського озброєння. Ворог нарощує виробництво зброї. Натомість у нас таких можливостей нема. Навіть за постійної підтримки західних партнерів.
«Скажу суб'єктивне бачення: дуже багато наших співгромадян не готові захищати країну й усіляко уникають свого обов'язку. Натомість у росіян мобілізаційний ресурс у рази більший і ставлення до людей з їх бажанням чи небажанням служити та воювати, м'яко кажучи, відмінне від нашого. У нас взагалі наявні проблеми з якісним використанням людського потенціалу», — пояснює фронтовик.
Стаття генерала Залужного є підтвердженням тези про гірку правду, яка краща за солодку брехню, що ллється з блакитних екранів Зе-телемарафону. На фронті маємо проблеми, де третій місяць командування Сил оборони не знає як взяти Новопрокопівку, Копані та Вербове, коли доводиться спиняти навалу росіян у Куп'янську та Авдіївці.