31 відновленої незалежності та 9 років війни проти Росії не привчили більшість українців мислити тверезо, розрізняючи правду від брехні.
Якщо відразу після розвалу СССР зубожіле й обкрадене комуністичною номенклатурою населення задобрили широким асортиментом раніше заборонених імпортних товарів, то нині – малюванням фронтових перемог.
Власне, здорового глузду жителям найбільшої країни Європи, яка успішно – цінною тисяч життів! – обороняється проти агресора, явно не займати.
Певно тому плагіатори-українофоби викидають із ЗНО обов'язковий курс "Історія України", а профани із міністерства культури воліють зачистити простір пам'яті від усіх згадок такого не бажаного їм минулого.
Тож будьмо відвертими та чесними самі з собою, шановні співгромадяни, Україна потребує своїх Маннергейма, Черчилля, Піночета і Гавела, причому в одній особі!
Ні, не йдеться про вождизм, хунту чи диктатуру (хоча деякі слабкодухі наші земляки ладні за гречку і цукор мати рідну продати, аби при владі був "міцний господарник"), а якраз навпаки.
Якщо з "реінкарнацією" Маннергейма все зрозуміло (головнокомандувач Валерій Залужний цілком, на особисту думку автора, їй відповідає), то з іншими трьома історичними постатями у нас халепа.
А все тому, що руками так званого "голови держави" Андрія Єрмака наша Батьківщина стає сукупним віддзеркаленням Росії, Зімбабве та Венесуели, де все можна тільки тим, кого обере за активне підлабузництво владна верхівка.
Далеко ходити не будемо, яскраві приклади відомі кожному, хто гортає стрічки новин у Telegram, Facebook або Twitter:
І от, дивлячись на все, що відбувається, у суспільстві знову породжуються паростки зради, відчувається відверте розчарування від того, як державні інституції ганьбляться на тлі справжнього героїзму наших захисників на фронті.
Тому, ні Володимир Зеленський, ні хтось інший із його "молодої Зе-команди", не дотягує до рівня Черчилля і Гавела, не кажучи вже про Піночета; бо демократичні свободи – це цінність, а не розмінна монета ситуативних ґендлярів при владі.
Дарма, що пристосуванці на Печерських пагорбах, які нагороджують повій, дають посади кухаркам, дозволяють виїжджати за кордон зрадникам, – чхати хотіли і на цінності, і на свободи, котрі нічого не вартують матеріально.
Насамкінець вартує згадати цінну настанову від славетного чеського демократа й антикомуніста Вацлава Гавела, якому була не байдужа і доля України:
«Вільні та незалежні держави неможливі без вільних і самодостатніх громадян, які поважають себе та оточуючих. Немає гарантій миру у світі без миру внутрішнього, миру між самими громадянами та миру між громадянами й державою».