Новий геополітичний порядок не має формуватися без урахування інтересів України. Після 24.II.2022 ми набули міжнародної суб'єктності.
14.VII.2014-9.XI.2022 на території Мавританії, Малі, Буркіна-Фасо, Ніґера та Чада відбувається операція «Бархан». Її очолює Франція, за підтримки Великої Британії та Естонії.
За цей час гине 34 французьких військових, серед яких — воїн Французького Іноземного Легіону, житель Волочиська Хмельницької області Дмитро Мартинюк. В Естонії — 5 поранених.
Мета: боротьба з тероризмом (ДНІМ, Аль-Каїда, Ансар-ад-Дін, Аль-Мурабітун та інші сили). Навіщо? Задля шляхетної мети?
Інакше пояснити зв'язок Естонії з Малі чи Ніґером не можливо. Насправді ж, Франція вирішувала свої задачі, та навіть, якщо взяти боротьбу з тероризмом, — в Естонії був хоч один бойовик Аль-Мурабітун, він хоч знає, де знаходиться Естонія? Ні, і ні!
Зате, Естонія ПРЕКРАСНО знає, що таке російський терор. І Франція знає, нагадати розстріл редакції «Шарлі Ебдо»? І Британія знає, нагадати Скрипалів? Але жодна з цих країн НЕ відправила свій ПОВНОЦІННИЙ військовий контингент, як в Сахель. ЖОДНА!
Сирія НЕ член НАТО. Втім, формується коаліція охочих, куди беруть і Росію, і давай — кожна країна з власних причин бомбардує сирійські міста. Гаразд, тільки може бодай хтось розповісти про те, чим відрізняються «ваґнеровци» у Сирії від «ваґнеровцев» в Україні? От чисто чим? А нічим узагалі!
Так чому ж тоді США в Сирії у ніч проти 8 лютого 2018 року під Хашамом знищила ударною авіацію від 200 до 400 «ваґнеровцев», а під Бахмутом не захотіли? В обох випадках ПВК «Ваґнер» не була визнана Штатами терористичною організацією, але в Сирії їх утилізували й оком не блимнули, а в Україні — не схотіли....
От тільки не треба розповідати про те, що поява американських військ в Україні спровокувала б ядерну війну. Казочки!
Після Хашама росіяни скиглили, що там нікого з їхніх не було, тож і утилізація «ваґнеровцев» під Бахмутом мала б схожий ефект. Хто б почав впрягатися за зеків та найманців? Та ніхто. Але, але...
Так мало того: ще й постачання озброєнь, частенько озброєнь про які вже ДОМОВЛЕНО, — безбожно затягують, відкладають, відтерміновують. Глобальний задум зрозумілий — сенс у приниженні та максимальному ослабленні Росії руками Українців, для того, щоби вона мінімум років на 100 закрила свою пельку, та в цьому всьому у нас, при тому байдуже, на фронті чи в тилу — роль смертників.
Ну, он пацан у Львові: повоював, повернувся до дружини та трьох дітей, вийшов на нову роботу і в першу ж ніч загинув від дрона. У першу ж ніч! Йому було 32 роки, залишилися вдова і троє діток.
Себто, без різниці, де помирати: на фронті, під завалами у Куп'янську чи на складі у Львові. Так? Так. Ну, тож якщо нам відведена роль смертників, то ми маємо говорити з партнерами максимально жорстко. У межах дипломатії, звісно, а не бидляцтва, та максимально жорстко:
«Хочете, аби вдався ваш глобальний план з ослаблення і приниження Росії? Не тягніть кота за яйця. Не хочете? Ми зробимо так, що захитаються основи світового правопорядку. І ніякі домовленості Директора ЦРУ Бернса із Путіним про «правила ведення війни в Україні» у листопаді 2021-го вам не допоможуть».
Володимир Зеленський не має з трибуни Генеральної Асамблеї ООН говорити — «Почуйте мене, будь ласка!», але він має говорити: «Або ми або вони — обирайте. Та наполегливо раджу обрати нас».
Власне автор абсолютно підтримує Джозефа Байдена в його прагненні переглянути та оновити згідно з запитами часу всі структури ООН, та вважаємо, що Україна має відігравати у цьому оновленні провідну роль. Або з нами рахуються — або ми посилаємо світопорядок у слід за крейсером «Москва» раніше, ніж бюрократи розпочнуть його перегляд.
Автор – Назар Приходько, політолог-міжнародник і військовий експерт