Система з середини не реформується. Тож тільки здорове і національно згуртоване українське суспільство здатне навести лад у державі.
Почну з відвертого відкриття: вся система державного управління в Україні – це дрімучий совок. Тільки цей совок прикрашений жовто-блакитними стрічечками.
Він поглинає будь-яку реформу, будь-яку ініціативу. Люди, що приходять на державну службу щось змінити, потім роками ходять на допити й судові засідання.
Оскільки будь-яка дія суперечить правилам, головне з яких – щоби нічого не відбувалося. Це називається совєцьким словом "застій", це є однією з причин зникнення Совєцького Союзу.
І ми дотепер живі лише тому, що є чимало людей, готових щось робити заради країни чи заради корупції, а каральна машина працює на низьких передачах. Це все треба знести на смітник історії.
Проте жоден політик не ризикне, бо переважна більшість виборців вважає це надбання совка величезною цінністю – як ностальгічні діди й бабусі, так і виховані ними нинішні юнаки й дівчата у вишиванках. Тому що ідеал пересічного виборця – це совок з українською мовою й жовто-блакитним прапором.
А ви питаєте, – чому нема української зброї, а є перекладання бруківки, а офіцери, освітяни, лікарі та держслужбовці продукують тонни списаних паперів замість основної роботи? Не питайте, все і так зрозуміло.