Російськомовний простір поволі зникає з нашого життя, але в Україні ще лишаються громадяни, які хочуть зберегти "русскую культуру".
Таку думку висловив очільник вітчизняної Ліберально-демократичної ліґи, координатор міжнародного руху "Free Hong Kong Center" і політолог Артура Харитонова.
Зі свого власного досвіду боротьби за українізацію він стверджує, що 30 років життя в умовах відновленої незалежности дали змогу більшості населення обрати свою ідентичність без зайвого блюзнірства.
«І всі ми, так чи інакше, знаємо рідну мову. Особливо ті, що вчилися в школах України, а не квазіутворення "СССР". Тому я – прибічник агресивної українізації. Бо для мене незрозумілі тези, в чому важкість адаптації для русифікованих осіб – я ж сам був таким, сам з такого регіону. Важливу роль, окрім телебачення, зіграла історія. Ще до Майдану, за підготовки до ЗНО, я розумів, що ненавиджу росіян і все, що вони несли та несуть Україні.
Зрештою, людина, яка знає історію, – ніколи не буде захищати ані росіянина, ані російську мову. Незалежно від регіону. Тому звичка і травма не є виправданням, хай там як. Чи треба кривдити тих, що погано говорять українською? Звісно, що ні. Чи треба українізовувати? Однозначно. Навіть, коли комусь буде неприємно. Молодь має допомагати старшим. Це важко, але можливо», – заявив Артур Харитонов.
Натомість "Останній Бастіон" закликає читачів не забувати про те, що український парламент ухвалив законопроєкт №7633 про заборону використання джерел інформації держави-агресора у галузі освіти.