Хвацькі на руку блазні використали механізм досягнення й утримання влади. Для «зелених» кон'юнктурників він є безчасовим явищем.
Vox populi... Сьогоднішній популізм є свого роду маркером того, що суспільство прагне змін і його треба розглядати не як загрозу, а можливість.
Загрозу суспільному розвитку якраз несе панівна верхівка. Sine ira! Так у чому ж проявляється сьогодні популізм? А ось:
- Він грає не за встановленими правилами.
- Він зневажає класичні політологічні схеми та не дотримується жодних ідеологічних напрямних.
- Він кардинально змінює політичну структуру суспільства, яка склалася ще з часів французької революції, та заснована на протистоянні «правих» і «лівих».
- Замість цього він вводить двоподіл — «периферія» проти «центру», «простолюд» проти «істеблішменту».
- Він направлений проти владущого класу, який сприймається як олігархія, що живе лише власними інтересами.
- Тому його можна розглядати, як відповідь народу політичним елітам, які повністю втратили зв'язок із суспільством.
- Популізм, в усьому цьому, спирається на те, чого хочуть прості люди.
Недарма populus означає «нарід». І сприймайте це як хочете...
До речі, в англійськомовній літературі цей термін переважно використовується як відповідник українського поняття «народництво». І англійською мовою «народництво» переважно перекладається як «populism», тож далеко не завжди має негативні конотації.