Нестача робочої сили на третьому році війни починає позначатися на житті країни. В армії давно панує криза кількості особового складу.
Станом на початок літа 2024 року на заводах, будівництвах, шахтах і закладах громадського харчування України знижується рівень продуктивності праці. Населення стрімко тане через втрату перспективи, переконані у впливову американському виданні Bloomberg.
Брак робочої сили — одна із головних проблем підприємств, які зазнають труднощів із найманням, а пошук роботи забирає у менеджерів дедалі більше часу. В умовах протистояння заробітна плата перевищить рівень, який існував до початку конфлікту у лютому 2022 року.
Закон про мобілізацію, який набув чинності минулого місяця, покликаний поповнити лави Сил оборони України сотнями тисяч військовослужбовців. Але нестача працездатних чоловіків і жінок стає тягарем для великих та малих підприємств, що становлять основу економіки воєнного часу.
Володимир Зеленський відчайдушно намагається довести, що армія не потребує оновлення й ротації, боячись не допустити, щоби нестача захисників на передовій завдала шкоди економіці (чи все ж йому рейтингу? — прим. ред.), яку йому необхідно підтримувати на плаву. Тому підняли тарифи.
«Зараз ми перебуваємо у стані війни на виснаження. Дуже важко вибирати між олією та зброєю», — говорить заступник голови Національного банку України Сергій Ніколайчук.
Озвучена проблема лише посилюватиметься, оскільки конфлікт триває вже 11-й рік і Зе-владі доводиться заповнювати порожнечу, спричинену мільйонами людей, які або втекли з країни, або приєдналися до армії, або загинули в бою. Фактично, українська нація зазнає нового геноциду.
Поки наші захисники намагаються стримувати ворога на всій протяжності фронту, економіка, яка втратила чверть свого потенціалу після 24.II.2022 ризикує ще більше погіршитися. Все це через скорочення рівня робочої сили.
«Можу заявити, що падіння обсягів виробництва, порівняно з 2021 роком, пов'язане зі скороченням чисельності робочої сили на 27%. Це, якщо порівнювати із довоєнним рівнем. Окрім того, більш ніж 6 мільйонів людей, які виїхали за кордон, посилили вакуум: одні чоловіки пішли у тінь, де працюють незареєстровані працівники, інші ж — ухиляються від призову до армії», — додає Сергій Ніколайчук.
Це політична проблема, яку неможливо розв'язати за допомогою західних партнерів, які постачають боєприпаси та засоби ППО. Трудові ресурси — це кінцева мета, яка дає росії та її величезним ресурсам перевагу.
Хто ж працюватиме, хто воюватиме, хто відбудовуватиме Україну? Як бачите, питань більше, ніж відповідей, які ніхто (особливо на столичних Печерських пагорбах — прим. ред.) давати не збирається.
Процес наймання персоналу ускладнюється тим, що чоловіки не хочуть приєднуватися до великих компаній, на які націлилися військові вербувальники. За даними опитування, проведеного київським Інститутом економічних досліджень і політичних консультацій на початку 2024 року, ця проблема стоїть на другому місці після зростання витрат серед українських компаній.
Проблему відчувають і пересічні українці. У столичному метрополітені заявили, що скоро ходитиме менше поїздів, тому що міграція та мобілізація до армії викликали «значний дефіцит» працівників, який, як очікується, посилюватиметься.
«Миколаїв — південне місто поблизу лінії фронту. Але ми мусили скоротити автобусні рейси через мобілізацію водіїв. До армії пішла приблизно десята частина від працівників комунального транспорту», — повідомив міський голова Олександр Сенкевич.
За його словами, багато чоловіків не наважуються працювати далеко від дому, оскільки налякані патрулями ТЦК і СП. У зв'язку із цим багато компаній почали наймати жінок на роботу, яку раніше виконували переважно чоловіки; деякі підприємства можуть невдовзі взагалі припинити виробництво.
Водночас медіаагенція «Останній Бастіон» уже повідомляла про те, що мобілізаційний резерв України незіставний із російським. «Гарматним м'ясом» ми не переможемо, тому Захід нарешті має вступити у війну проти РФ.