У світі, що його будували адепти лівих ідеологій, для України та українців місця бути не могло. Але ситуація змінюється.
Ідея лівих це ідея рівності, а рівняння можливе лише по нижчим. Для лівих сила злочинна, а слабкість праведна за визначенням, та чи було місце у цьому майбутньому у народа-воїна?
Це не гарне гасло, це просто констатація факту. Всі нормальні люди розбіглись з наших земель задовго до того як ми лише почали формуватися.
Зона фронтиру, зона безперервної війни, унікальне місце яке було цікавим всім загарбникам і як плодючі землі, і як географічна розв'язка. Війна була для нашого народу природним станом, а мир аномалією.
Так склалось географічно та історично, — це реальність, подобається вона нам або ні. Українець від природи хижак, отож у світі де рабом бути престижно, а аристократом соромно, йому місця не було.
На позыр ліва «народницька» інтелігенція приклала титанічні зусилля щоб переконати вовка в тому, що він баран. Вона щиро вірила, що тим самим перетягує наш народ на сторону «добра», яке неодмінно повинно перемогти згідно з законами «прогресу».
Так учили божевільні ліві теорії, яких вони нахапались у чужинців. На щастя «народники» програли, але вони гарненько загадили формальну «українську ідею» й «інтелігентський» рівень культури.
Проте реальний українець лишився сам собою і його хижа натура чудово проявила себе в 2022 року, коли совєцька московська корова, яка уявила з себе ведмедя, полізла бодатись. Світові ліві теж програли.
Новий світ буде визначатись правом сильного і інструментами формування будуть зброя, фанатизм віри і воля до опору, виживання та панування. Зараз, нам може здатись, що все навколо погано.
Ми можемо бачити, що світові надсили не зацікавлені в нас або відверто ворожі. Нас можуть переконувати, що ми слабкі й у світі сильних нам не вижити (нічого не пропонуючи в якості альтернативи), і так, нам дійсно буде важко...
Але наш народ призначений для такого життя і саме такого світу, у ньому ми можемо загинути, але можемо й перемогти. У світі, де народи перетворені в баранів, вовка терпіти не стали б, скільки «демократичними гаслами» не розмахуй.
Неможливо втекти від самого себе, навіть ще більш неможливо ніж від долі. Отже, будемо просто самі собою й цей шлях сам приведе до перемоги.