Без відносно дешевих харчових товарів, вироблених нашими громадянами, ЄС чекає повторення кризи 2022 року. Продовольчий ринок лихоманитиме.
На цьому наполягає вітчизняний економічний аналітик Андрій Попов, звертаючи увагу на посилення протестів аграріїв Польщі, Словаччини та Болгарії. Західні сусіди України відмовляються йти на компроміси по миту й диверсифікувати продажі на інші континенти.
За вересень поточного року українські сільгоспвиробники експортували 1,2 млн т зернових культур до ЄС, що становить 45% загального обсягу експорту за цей період. П'ятірку лідерів найбільших імпортерів українського зерна становлять:
«Звісно, ми продаємо яйця й до Азії з Африкою, але ринок ЄС для нас «преміальний» — найприбутковішим. Тому можна очікувати, що тиск з боку болгарських та інших аграріїв посилиться. Чому будемо опиратися не лише ми, але й сама Європейська комісія теж. Бо вона не дуже зацікавлена у повному «бані» української аграрки.
Адже без української дешевої продукції споживчі ціни у ЄС сильно «підскочать», що викличне невдоволення вже у пересічного покупця. Тому Брюссель балансує між виробниками та покупцями, регулюючи потік українських агротоварів до ЄС. За структурою українського експорту до Євросоюзу на 77% припадає на пшеницю, 21% — на кукурудзу та 1% — на ячмінь. Щодо пшениці та ячменю в Україні не залишилося перехідних залишків минулих періодів. Залишки кукурудзи також закінчуються.
Саме тому така незначна частка кукурудзи в експорті зернових. Головні обсяги експорту попереду, а значить і чергові протеси в ЄС. 2022 рік характеризувався аномально високою вартістю збіжжя, а зараз світові ціни повертаються до норми, від якої західні фермери, які живуть коштом дотацій, вже встигли відвикнути», — заявив Андрій Попов.
Насамкінець медіаагенція «Останній Бастіон» нагадує, що найбільша за десятиліття посуха суттєва вплину на рівень врожайності в Україні. Сільські виробники скаржаться на зменшення обсягів зернових.