Прикладом цьому слугують події як в Україні, так і в Грузії 12-річної давнини.
У чому сила, "брат"? Вже писала, але повторюся: воєнна перемога, яку Росія не могла не одержати у конфлікті 8-12 серпня 2008 року, так і не переросла у геополітичну.
А отже це не перемога! Навіть Білорусь не визнала статусу Абхазії та Південної Осетії.
Проте зараз Грузія, як сказав грузинський прем'єр-міністр Ґiорґі Ґахарія, «повністю готова до членства у НАТО». І це ще раз підтверджує, що у ХХІ сторіччі сила держави — це, перш за все, сучасна економіка і "м'яка сила", а не одні тільки танки.
Власне, з цієї ж причини (через відсутність економіки) і Митний союз був нефункціональний, навіть до війни. Тому що він виходив із наступних принципів:
- Митний союз складається з сировинної імперії Росії та інших країн без економіки, а вигода полягає в тому, що РФ підвищує власну зовнішньополітичну вагу у світі шляхом регіонального лідерства, плюс — отримує більш вагомі аргументи для торгу у тих чи інших питаннях із Заходом;
- інші постсовєцькі країни-члени Митного союзу фактично заробляють на перепродажі сировини й не більше.
У підсумку — мотиву реформуватися, політично та економічно, немає ні в кого. Ну, а війна Росії проти України взагалі зробила безсенсовими будь-які проєкти на постсовєцькому просторі. Як виявилося, вони не під економіку і розширення можливостей, а під витрати війни.