На російський окупаційно-терористичний контингент чекає справжній снарядний голод, який дозволить Україні деокупувати власні землі.
Про це на своєму публічному Telegram-каналі пише керівник департаменту безпекової політики у вітчизняному Центрі політичних студій "Доктрина" Гліб Парфьонов.
За його словами, наявна відсутність достатньої кількості боєкомплекту для артилерійських установок і танків РФ відкриває "вікно можливостей" для наших Сил оборони.
Умовно цей період триватиме від початку січня до середини липня, але найкращий час визволити Південь і Схід українська армія має виключно у межах лютого-квітня.
«Скажімо так, це – той крайній термін, коли наша економіка та армія може досягти перемоги. І критично важливо мати вже в зимову кампанію наступальну операцію: чи то на Півночі Луганської області, чи у напрямку Мелітополь-Токмак. Чому так? Тому що від результату кампанії залежить рівень можливого перемир'я влітку – успішна кампанія, відкинемо росію далеко. Провальна ж – отримаємо власний Хасавюрт з усіма налідками. Від цього також залежить кількість та якість постач в Україну озброєнь, які поставляються у не зовсім тій кількості, якій хотілося б.
Ми вийшли практично у нуль щодо втрачених (підтверджених фото\відео) танків – 438 знищених проти 398 отриманих або підготовлюваних для передачі. Можливо число буде більшим шляхом відкапіталених танків на евакуйованих заводах і на підприємствах Чехії та Словаччини. Але танків совєцького виробництва у цій частині материка доступних уже, відверто кажучи, – мало. Допомога ж країн Заходу є досить своєрідною: з одного боку вони не дають те, що б переломило рішуче хід війни, а з іншого – систематично нас накачують лише тим, чим вміємо користуватися і покриваючи наші втрати у нуль (артилерія та боєприпаси)», – заявив Гліб Парфьонов.
Аналітик Центру політичних студій "Доктрина" додає, умовний колективний Захід не знає, що робити "з усім цим": пришвидшити перемогу України та поразку росії з подальшим потенційним розвалом, чи розтягнути процес, зберігши РФ у кордонах 1991-2013 років.
Насамкінець "Останній Бастіон" нагадує читачам, що замість перемоги над Україною Владірім Путін влаштував катастрофу для ресурсної федерації московії.