Російсько-українська війна триває як за землі, так і за людей та нашу культурно-історичну спадщину. Ворог знову хоче привласнити чуже.
24 березня — свято Благовіщення. Запам'ятайте цей день, це початок нашого спасіння!
Ця ікона, що на знімку, у дослідницькій літературі часто називається «Устюзьке Благовіщення», рідше «Корсунське Благовіщення». На більшості англійськомовних джерелах ви знайдете інформацію, що «це російська ікона і зберігається у Третьяковській галереї».
Насправді ця ікона Благовіщення була написана для Благовіщенського храму на Золотих воротах у Києві на замовлення Святого князя Ярослава Мудрого. Вона датується приблизно 1022 роком.
За однією із версій, ікона написана у Корсуні, тобто у сучасному Севастополі, за іншою ж — написана корсунськими майстрами у Києві, звідси й назва «Корсунське Благовіщення».
Ця ікона була однією із найвідоміших святинь великокняжого стольного Києва. Цю ікону спіткала доля Вишгородської ікони Божої Матері — її викрали та вивезли на Московщину.
Точно відомо, що у середині XVI століття вона перевезена московським царем Іваном IV Грозним до Москви із Новгорода. Ванька-цар мріяв про славу Москви, як нового Риму — «Третього Риму, нової столиці світу», — тому і збирав різноманітні реліквії у Москві.
Для ікони була вигадана нова біографія, що нібито вона була написана майстрами у місті Великий Устюг. І з того часу московські переписувачі історії називають цю ікону «Устюжскає Благовєщєніє».
Від Івана IV Грозного ікона була храмовим образом Благовіщенського собору Московського Кремля, а на початку XVII століття її перенесли в Успенський собор Кремля. У 1918 році ікона з легкої руки більшовиків потрапляє до музею, а у 1930-му — до Третьяковської галереї.
Пам'ятаймо про святині княжої України-Руси. Не віддаваймо нашої історії споконвічному ворогу!