Російський контингент головорізів воліє виснажити наших захисників переважно на Східному фронті. Головна ціль — увесь Донбас.
Зараз, напевно, найскладніший період на фронті з середини весни-початку літа 2022 року Наступні чотири-вісім тижнів ворог вийде на пік застосування своїх підрозділів.
Росіяни активно нарощують своє угрупування. І це дається взнаки відразу на кількох наступних напрямках:
Зараз темпи просування окупантів куди менші, але є тенденція на погіршення. Це вкладається у рамки, раніше озвучені головнокомандувачем Олександром Сирським по нарощуванню ворожого угрупування на нашій території.
Розумієте, що відбувається? Спочатку — 8-місячна «дієта» без американської допомоги, потім дуже повільне та поступове її надходження. А весь цей час ворог готував нові підрозділи!
Росіяни експериментували з модифікаціями стратегічного озброєння (Х-101, 9М723, дальні дрони тощо). А ще, вони знімали зі зберігання все, що можна швидко «підняти» та у принципі те, що ще може їздити.
Цим і пояснюється те, що допомоги від союзників наче надходить більше, а ситуація на фронті не покращується. Так, окупант почав відчувати економічні проблеми у тому числі через вищезазначене, але на цьому етапі війни нам від того точно не легше.
Я не хочу казати гучні слова. Називайте це, як хочете, але окупанти поставили все на кін та йдуть va banque. Суть у тому, що цей рік явно буде складнішим навіть за 2022-й.
Але ворог відчуває проблеми, і тому якнайшвидше хоче посадити нас за стіл перемовин. Політично це зробити не вийшло, тому будуть тиснути силою, щоби потім за кілька років (за оцінками потрібно 3-8 років) відновитися та здійснити ще одне вторгнення, вже з врахуванням всіх помилок.
Тому найближчі тижні та місяці певною мірою будуть вирішальними. Або ми зможемо стратегічно зупинити окупанта, або за пару років нам все ж доведеться сідати за стіл перемовин на умовах ворога; я це кажу вперше, і ситуація дійсно дуже хитка.
Очевидно, що Сили оборони України не сидять, склавши руки та не чекають з моря погоди. Робиться багато чого, і шанси витримати цей період, не виходячи за рамки очікуваних втрат територій (ви ж не думаєте, що ми нічого не втратимо з таким співвідношенням сил та засобів?) — хороші.
І насамкінець просто нагадаю, що від Покровська до Дніпра їхати 2 години 30 хвилин. Тому треба роздуплятися, люди добрі, бо ще трохи й війна власними лапками постукає вам у двері надто близько, адже це — наша реальність.