Польща заявила, що перебуває у стані війни з росією.
Керівник Бюро національної безпеки Польщі Славомір Тінцкевич заявив, що Польща перебуває у стані воєнного конфлікту з росією.
Ця заява пролунала на тлі звинувачень москви у диверсіях, інцидентах із безпілотниками та кібератаках у Європі.
«Якщо подивитися на кіберпростір, Польща зараз перебуває у стані війни з росією. Це вже не стан загрози», — заявив Тінцкевич в інтерв’ю Financial Times.
За його словами, гібридні атаки в країнах Євросоюзу — від проникнення безпілотників у повітряний простір до спроб зламу систем водопостачання та іншої критично важливої інфраструктури — здійснювали диверсанти, яким платили криптовалютою.
«Такий спосіб оплати дозволяє приховувати фінансові потоки від спецслужб», — зазначив він.
Як приклад Тінцкевич навів агентурну мережу ГРУ, викриту у 2023 році. Тоді в Польщі заарештували понад десять громадян України та Білорусі за звинуваченням у шпигунстві на користь росії.
За версією Агентства внутрішньої безпеки Польщі, вони стежили за перевезеннями озброєнь для України та мали вести пропаганду з метою дестабілізації польсько-українських відносин.
На тлі заяв Польщі країни НАТО розпочали масштабні ядерні навчання.
Геополітична напруга та Договір про стратегічні наступальні озброєння
Новий виток геополітичної напруги в Європі та світі зробив актуальним питання Договору про стратегічні наступальні озброєння (ДСНО).
Експерти вбачають пряму залежність між масштабними навчаннями НАТО із ядерного стримування та позиціями москви й Вашингтона щодо продовження цього договору.
Навчання НАТО: демонстрація сили
Щорічні маневри Steadfast Noon, що стартували 13 жовтня в Нідерландах, мають на меті відпрацювання сценаріїв ядерного стримування. У навчаннях задіяно 71 літак із 14 країн альянсу, зокрема сучасні винищувачі F-35, Tornado та Eurofighter.
Генсек НАТО Марк Рютте підкреслив, що мета навчань — підтвердити надійність і ефективність ядерного потенціалу альянсу. Офіційно навчання не спрямовані проти якоїсь конкретної країни, проте експерти не сумніваються, що сигнал, адресований москві, є очевидним.
Реагуючи на дії НАТО, путін заявив, що москва готова до переговорів щодо продовження ДСНО, однак відмова США не стане критичною для росії. Він також стверджував, що розробка й модернізація новітніх ядерних систем у росії відбуваються за планом, а випробування проходять успішно.
Деякі коментатори вважають, що йдеться про ядерну крилату ракету «Буревестник», яка, за твердженням москви, здатна уражати цілі на відстані до 20 тисяч кілометрів і змінювати траєкторію польоту, що робить її «практично неможливою для перехоплення».
Порівняльний аналіз вигід продовження договору
Порівняння вигід від продовження ДСНО показує, що для Вашингтона воно є більш критичним, ніж для москви.
НАТО та США активно проводять навчання, демонструючи готовність свого ядерного потенціалу — це свідчить про занепокоєння станом стримування і потребу підтримувати його на високому рівні.
Особливо це актуально на тлі загострення безпекової ситуації в Європі, зокрема через порушення повітряного простору та активне використання росією ракет подвійного призначення у війні проти України.
росія, судячи із заяв путіна, вже адаптувалася до можливого сценарію відмови від ДСНО. москва інвестує у нові типи ядерної зброї та не покладається виключно на колишні договірні рамки. Це надає кремлю більше свободи у стратегічному плануванні та зменшує залежність від міжнародних угод, зазначають експерти.
Навчання Steadfast Noon, що проходять із використанням сучасних літаків, здатних нести ядерне озброєння, підкреслюють прагнення НАТО підтримувати ядерне стримування в актуальному стані.
Розбіжності у підходах: Захід vs. росія
Ситуація демонструє розрив у підходах: Захід намагається утримати статус-кво через дипломатичні та військові сигнали, тоді як росія робить ставку на модернізацію та стратегічну автономію.
Таким чином, продовження ДСНО є більш вигідним для Заходу, який потребує формального механізму контролю та передбачуваності у сфері стратегічних озброєнь.
Для росії ж відсутність договору не означає поразки, а радше відкриває можливість прискореного розвитку нових систем і нарощування наступального потенціалу.
Ця різниця у підходах створює додатковий фактор напруженості у відносинах між росією та Заходом, що, своєю чергою, стає ключовим випробуванням для глобальної безпеки.