За пару тижнів у литовській столиці вирішиться не просто доля Північноатлантичного альянсу, але всього Заходу. Питання: що з того Україні?
Як відомо, Сили оборони України почали наступальні дії на фронтах 4-5.VI.2023. Вже зараз, на десятий день? можна сміливо сказати про звільнення сімох населених пунктів у Донецькій та Запорізькій областях.
Як на мене – ультрасолідний результат. Тá ми розуміємо, що для більшої "солідності", потрібне місто, будь-яке з нині тимчасово окупованих.
Військово-політичне керівництво нашої держави, з одного боку це розуміє, а з іншого – не хоче вмикати "жуковщину" для того, аби під конкретну дату визволити якесь місто ціною сотень загиблих і тисяч поранених. Тож йде іншим шляхом.
А саме – вимагає від союзників і партнерів додаткової військово-технічної допомоги. Вона, варто сказати, надходить і надходитиме далі у різних варіаціях.
Звісно, не слід забувати про катастрофу на Каховській ГЕС, яка, не дивлячись на всю біду і горе, передовсім для ЛБХО – зіграє нам на руку на Саміті. Адже ну, що ще має статися, аби Альянс зрозумів необхідність фізично прикрити нас?!
Однак повернеміся до безпосередніх фронтів. Питання стоїть не тільки в тому, щоби для підсилення нашої позиції та демонстрації нашої спроможності до саміту звільнити одне місто (Токмак, Волноваху чи повернути повноцінний контроль над Бахмутом або Мар'їнкою), а в нумерології.
Не дивуйтесь, я зараз поясню. Річ у тім, що 8.VII.2023 буде 500 днів повномасштабної війни й зрозуміло, що тут, в Україні, на всіх рівнях та у всіх медіа про це говоритимуть.
А як думаєте, країни-союзники говоритимуть? Ну, звісно ж, та проблема в тому, що говоритимуть не тільки компліментарно.
У багатьох країнах й досі присутній скепсис, продиктований передовсім фінансово-економічними факторами. І є політичні сили, які активно цей скепсис використовують обробляючи власний електорат і не гребуючи гіпертрофованістю.
Тож там підніматимуть просте питання: «Ну, що там показала Україна за 500 днів? Куди йдуть гроші наших платників податків?». І Україні треба буде показати, і що там, і куди пішли гроші.
Це, думаю, наше військово-політичне керівництво теж розуміє. Саміт НАТО у календарі війни це 503 та 504 дні, тому, повторюсь, – одними компліментами та підбадьоренням не обійдеться.
Значить, слід очікувати інтенсифікації бойових дій на фронтах вже у найближчі дні, паралельно із цим усвідомлюючи, що росіяни теж не спатимуть розуміючи важливість Саміту як для України,так і для РФ. Для Москви важливість полягає у тому, щоби під початок Саміту ми підійшли із мінімальними результатами.
Все залежить від нас... Ні, не так: все залежить від усіх нас, починаючи від воїнів на фронті – закінчуючи донатом від щирого серця у тилу.
Автор – Назар Приходько, політолог-міжнародник і військовий експерт