Терористичне угруповання хуситів «Анса́р Алла́» не діє без наказів із Тегерану. Їхня «самостійність» оплачується кривавими нафтодоларами.
На цьому наполягають у редакції видання The Hindustan Times. Зазначається, що починаючи від середини осені минулого року єменські хусити збільшили кількість атак на цивільні торгові судна.
Так, упродовж жовтня 2023 року — липня 2024 року було здійснено понад 288 підтверджених нападів терористів «Ансар Алла» на суховантажі різних країн; рівно 30 кораблів було серйозно пошкоджено. Це в кілька разів перевищує значення попередніх періодів.
Така активізація хуситів негативно впливає на прохідність морського транспорту через Суецький канал, Червоне море і Аденську затоку. За 2023-2024 фінансовий рік загальна кількість транспорту, що пройшла цими водоймами становила 20 148 суден, при тому, що за аналогічний період минулого фінансового року цей показник становив 25 911.
Як наслідок, один лише Єґипет недоотримав щонайменше $2 мільярди доходів, а перевізникам довелося змінювати маршрути транспортування через мис Доброї Надії (у Південноафриканській республіці — прим. ред.). Це на 20% довше при перевезенні вантажів з Азії до Європи та навпаки.
У травні Америка із Британією здійснили спільні авіаудари по 13 найбільших базах хуситів на теренах охопленого громадянською війною Ємену задля придушення їхніх рейдів. Однак це не допомогло — терористи поновили свої атаки й уже за 2 місяці літа здійснили понад 90 ракетно-дронових ударів.
Знаковим є те, що хоч хусити й назвали росію та комуністичний Китай «своїми друзями», а перша навіть відправляє своїх інструкторів до Сани, вони продовжують атакувати російські танкери із нафтою, справжні союзники. У разі подальшої нерішучості США та ЄС, варто очікувати подорожчання імпортної продукції, що постачається морським транспортом з Азії.
Втім, медіаагенція «Останній Бастіон» закликає згадати читачів про те, що афґанський рух «Талібан» торує шлях кабінетами ООН для ХАМАС та ІДІЛ. Радикальні пуштунські ісламісти, підтримувані КНР і РФ, увірвалися у міжнародну політику.