І це тільки на закупівлях в Міноборони
Наприкінці травня 2023 року зʼявилася інформація, що Міністерство оборони України витратило 8,9 млрд грн на зброю, якої не було поставлено.
Йдеться про прострочену дебіторську заборгованість. Це коли замовник (Міністерство оборони України) сплачує кошти постачальнику, але обумовлений товар не отримує в строк, передбачений у договорі.
Міністерство оборони України позивалося на постачальників до суду на 8,9 млрд грн.
Це сума лише тих контрактів, інформація про які фігурувала в позовах міністерства станом на кінець травня.
За інформацією Міністерства фінансів, прострочена дебіторська заборгованість Міністерства оборони за період з 1 січня 2022 року по 1 травня 2023 року становить 36,3 млрд грн.
Інформацію про обсяги простроченої дебіторської заборгованості в Міноборони підтвердила й голова ДАСУ в інтерв'ю "Главкому".
Ці спущені «в трубу» під час війни мільярди — неприпустима помилка для керівництва міністерства. Особливо в той час, коли країна-агресор збільшила свої витрати на оборонку на 282%.
Ситуація в закупівлях зброї наразі не дає підстав для оптимізму.
У липні 2022 року в Україні створили ДП «Агенція оборонних закупівель», як єдиний національний орган, що забезпечуватиме централізовану закупівлю товарів, робіт і послуг у сфері національної безпеки та оборони.
Агенція створена у вигляді державного підприємства, яке має право створювати філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, в тому числі й за межами України. Крім того, агенція може бути засновником інших юридичних осіб будь-яких організаційно-правових форм.
Перед створення агентства, ще у березні Кабінет міністрів вивів зі складу Укроборонпрому, Укрспецекспорт та дві його "дочки". Тимчасово, на час воєнного стану, їх передали до сфери управління Міністерства оборони.
Нове агентство буде у сфері впливу колишнього бізнес-партнера Єрмака, а нині заступника міністра оборони Дениса Шарапова.
За словами міністра Рєзнікова, якого Єрмак і Зеленський призначили керувати Міністерством оборони України, це ДП «створювалося за зразком натовської логістичної організації NSPA (NATO Support and Procurement Agency), щоб зробити закупівлі зброї для України прозорими та унеможливити корупцію».
Натомість сьогодні ДП «Агенція оборонних закупівель» — серед тих підприємств, які й заборгували Міноборони 131,5 млн грн із оцих 8,9 млрд і не поставили зброю.
І це, знов-таки, лише та сума, що засвітилась у судовому реєстрі після позовів Міноборони до агенції.
У серпні керівником ДП призначили Володимира Пікузо.
До цього він керував іншим державним підприємством — «Безпека», яке мало би займатися модернізацією заводів, що виробляють зброю. Згідно з аудитом цього підприємства Мінстратегпромом, який опинився в розпорядженні ЦЕНЗОР.НЕТ, за керівництва Пікузо у ДП «Безпека» виявили низку порушень, у тому числі корупційних. Зокрема, Пікузо незаконно нарахував сам собі матеріальної допомоги та премій на 380 тис. грн.
Першим заступником Пікузо призначено Олександра Коваленка. 2016 року Головна військова прокуратура повідомила про вручення йому підозри. На той час він обіймав посаду заступника директора «Укрспецекспорту». За версією слідства, в 2005–2009 роках Коваленко вчинив службове підроблення доповнень до угоди з компаніями США і Великої Британії. Тоді посередницьким компаніям було перераховано 7,5 млн дол. за фіктивні консультаційні послуги.
Пікузо й Коваленко — просто пішаки в руках банди Єрмка-Зеленського.
На чолі цього процесу заступник Резнікова та бізнес-партнер Андрія Єрмака Денис Шарапов.
Як і батько Єрмака, який свого часу працював у ГУР РФ, Шарапов має звʼязки з «російськими елітами». Це яскраво видно у структурі їхнього спільного підприємства.
Шарапов – син одного з найбільш успішних та відомих в Україні фахівців у сфері збуту зброї, колишнього керівника Укроборонсервісу Олександра Шарапова.
Із Єрмаком Денис Шарапов мав спільний бізнес – ТОВ "Медійну групу європейського партнерства", але у 2018 році обоє вийшли зі складу її засновників.
В одному з інтерв’ю Єрмак говорив, що добре знає батька Шарапова Олександра і колись сам надавав юридичні послуги "Укроборонсервісу".
У Дениса Шарапова біографія дуже непростої людини.
Наприкінці 90-х років був старшим оперативним офіцером Головного управління розвідки Міноборони України. Однак після недовгої кар’єри розвідника пішов у бізнес і став засновником вищезгаданої фірми ще у 2001 році. Тоді вона мала іншу назву «Міжнародна агенція з питань власності», а її директором був батько голови Офісу президента Борис Єрмак.
Борис Єрмак – це теж дуже непроста людина з шпигунським минулим. За даними «Новинарні», він – колишній працівник Головного розвідувального управління російської федерації (якщо там звісно бувають «колишні»).
За часів Януковича Денис Шарапов повернувся у держсектор і став першим замдиректора держпідприємства «Укроборонсервіс». Принагідно його сестра Дар’я Шарапова стала співвласницею ТОВ «Торговий дім «Україна-ДР Конго». І саме з Демократичною Республікою Конго Україна мала значні обороти у сфері поставок зброї.
Після обрання президента Зеленського та призначення Єрмака головою ОП Шарапов пішов з «Укроборонсервісу», за яким тягнувся довгий шлейф кримінальних справ щодо корупції у сфері торгівлі зброєю. Та сплив у Мінстратегпромі, який за задумом ОП мав стати новим місцем сили в оборонно-промисловому комплексі. Однак це міністерство з його прожектами не злетіло. А потім почалось вторгнення.
З 2013 по 2019 Денис Шарапов працював заступником директора ДП "Укроборонсервіс".
З 23 грудня 2021 року Шарапова було призначено у наглядову раду Укроборонпрому, а за кілька тижнів до цього він став першим заступником міністра стратегічної промисловості.
З початком вторгнення Єрмак ненадовго зник з поля зору медійників та повернувся на перші шпальти у середині березня, коли перша паніка щодо захоплення Києва дещо вщухла.
Шарапова призначили заступником міністра оборони 9 квітня, через кілька днів після остаточного відходу російських військ з півночі України. Після того при Міноборони почали кувати нового збройного монополіста.
По суті, Єрмак просуває Шарапова всюди, де є стосунок до закупівлі зброї. Коли Укрспецекспорт перейшов під Мінстратегпром, він пішов туди. Коли всі бюджети пішли через МО, то він став заступником міністра Резнікова і курував агенцію.
Від початку повномасштабного вторгнення ОЗУ Зеленського-Єрмака перерахувало 36,3 мільярди гривень за контрактами на постачання, які не було виконано.
36 мільярдів - це майже 1 мільярд доларів.
Це 36 тисяч «весільних» «мавіків», які в армію постачають волонтери, оскільки Міноборони заявляє, що у нього не вистачає грошей і китайські дрони їм забороняє купувати США.
Зеленський, Єрмак, Шарапов та їхні маріонетки продовжують грабувати воюючу країну, не несучи за це жодної відповідальності.
Володимир Зеленський, Олексій Резніков, Андрій Єрмак, Денис Шарапов мають негайно опинитися на лаві підсудних, в подальшому у тюремних камерах, за державну зраду та пограбування країни під час війни. Іншого варіанту для воюючої країни просто немає.