Агресивну війну розв'язану росією проти волелюбної України можна виграти не автоматом, а виключно ракетами, літаками та артилерією.
Про це в інтерв'ю суспільному мовнику Фінляндії "Yle. TV1" заявив фінський доброволець Інтернаціонального легіону Територіальної оборони України Топі Гугтала.
За його словами, після опанування російським окупаційно-терористичним контингентом 95% Луганської області війна набула нового характеру – жорсткого позиційного бойовища з цілодобовими артилерійськими дуелями.
«У нашому підрозділі більше ніж 10 добровольців із Фінляндії й ми всі вважаємо, що Заходу необхідно поставити все на кін, доки росія не зміцнила поточні позиції й не збільшила кількість своїх танків та гармат. В іншому випадку повернути окуповані території буде складно. Водночас, і це не може не надихати, маю зауважити, що бойовий і моральний дух українців, як і раніше, високий. Єдиний ризик – це недооцінка супротивника. У російській армії багато недосвідчених солдатів, але є й досить кваліфіковані підрозділи, котрі готові й надалі винищувати цю землю з її населенням», – стверджує Топі Гугтала.
Фінський доброволець із лав Інтернаціонального легіону говорить, що приїхав до України воювати за пригноблених і закатованих росіянами людей доброї волі, адже зараз точиться війна за існування демократії та безпечної Європи.
«Коли ми вперше пішли у бій, я побачив на обличчях моїх земляків розгубленість і навіть страх. Ми зрозуміли, що – от вона, справжня війна... Але потім призвичаїлися й обстріли для нас нині буденна справа. Ми з побратимами мріємо про відпустку у Фінляндії, але головна мета цілком зрозуміла. Ми домовилися, що залишимося тут до самої перемоги, нашої спільної з українцями перемоги», – уточнює боєць.
Як вдалося з'ясувати, Топі Гугтала – один із двох десятків фінських добровольців, які воюють в Україні проти росіян, більшість перебувають у складі скандинавського штурмового загону "Team Wiking".
Своєю чергою, як раніше вже повідомляв "Останній Бастіон", відхід Сил оборони України від Лисичанська дозволяє ворожим військам вийти на відстань витягнутої руки до Бахмута, а згодом і Слов'янська.