Не секрет, що поки в Україні влада є інструментом отримання доходів, доти існуватимуть олігархи. Тому Зе-команда замилюватиме надалі очі.
Ось і впав той неприступний останній форпост; олігархів таки повалено. Тепер посадимо мільярд дерев, наробимо тисячу немовлят і переможемо Путєна...
Відразу ж є перша інтрига. Певний громадянин України, назвімо його "Володимир Зеленський", підпадає під усі критерії олігарха.
В особі такого собі Зеленського маємо громадянина, наділеного максимальною владою. Він є і головою законодавчої влади: і фактичним керівником уряду; і, як показали останні події, розпорядником судової системи.
Нижче я викладу мої суто оцінні судження, котрі складені на основі відкритих матеріалів ЗМІ та власного життєвого досвіду:
Оцінка №1. Зеленський використовує політичну владу для збільшення капіталів свого оточення. У легенду про бідного царя, у якого багаті слуги, я не вірю.
Звичайно, особисто громадянин олігарх Зеленський грошей в руки не бере. Зате люди президента контролюють масу державних підприємств, міністерств і відомств. А в цих підприємствах, міністерствах і відомствах, за інформацією ЗМІ, процвітає корупція.
За найтаємнішими чутками, з цієї корупції ніби навіть платять надбавки депутатам, звісно не офіційно, а в конвертах. Звичайно, це предмет для дослідження НАЗК, НАБУ й інших кваліфікованих співробітників. Можливо, одного прекрасного дня вони щось накопають.
Оцінка №2. Громадянин олігарх Зеленський – контролер ЗМІ. Це стовідсотковий факт.
Він контролює засоби масової інформації. Так, громадянин Зеленський – не власник. Але, як казав один мудрий чоловік, головне не володіти, а користуватися. Зеленський впливає на ЗМІ і контролює їх, з вигодою для себе і свого оточення.
Не обов'язково впливати фінансово. А ось впливати адміністративно, через лояльну Нацраду з ТБ – це 100% про нашого Зе. Чи ви думаєте, інші олігархи просто так хвалять громадянина олігарха Зеленського в ефірах ТБ?
З прийняттям цього закону, громадянин олігарх Зеленський буде контролювати ЗМІ через закон "про олігархів". Опосередковано, через РНБО, але це все буде він. Якщо, звичайно, РНБО не визнає очевидний факт – він олігарх.
Оцінка №3. Зеленський має значну економічну та політичну вагу. Хто посперечається? Одне "Велике будівництво" чого варте.
Так, він витрачає не свої гроші, а державні. Але вага його від цього не менше. Будь-який олігарх мріє прокручувати державні мільярди і впливати на формування бюджету. Отже, знову все сходиться.
Оцінка №4. Зеленський фінансує партію "Слуга народу". Офіційно – через бюджетні виплати на користь партії.
Так, це не його гроші. Але ніде в законі не написано, що фінансувати повинен "за свої". Там написано просто "фінансує". А якщо вірити ЗМІ, то фінансує ще й неофіційно – через розподіл "рибних" посад (у тому числі в наглядових радах), конверти, потоки. Через збереження недоторканними різного роду схем.
Оцінка №5. Олігарх (за законом) – не тільки той, хто володіє монополією. А ще й той, хто здійснює контроль над керівництвом монополій і отримує з цього вигоду.
І тут у нас є одразу кілька прикладів, як громадянин олігарх Зеленський впливає на: "Укравтодор", НАК "Нафтогаз", "Укрзалізницю". А якщо копати глибше, то і на "Енергоатом", "Центренерго", і ще багато кого й чого...
А якщо копати дуже глибоко, найбільша монополія – це влада. Монополія на призначення і на розслідування (або їх відсутність). Монополія на Антимонопольний комітет і його бездіяльність. На СБУ, Генпрокуратуру і МВС, на ДАБІ, на всі ті структури, які десятиліттями приносили корупційний дохід.
Одних цих аргументів достатньо, щоб називати Володимира Зеленського олігархом. Особливо іронічно те, що ці критерії прописані в його власному законі.
Виходить, він просто зобов'язаний отримати статус олігарха. До того ж першим!
Все ж громадянин Зеленський є ще і Президентом країни, а це, як мінімум, потрібно поважати. Наступним кроком олігархоборця Зеленського має бути обмеження власного впливу на державу. Перемогти гідру олігархії в зародку!