Чи справді росія випередила Україну у дроновій війні?
"Ще рік тому ми могли собі дозволити запускати по 100 FPV-шок на день, тепер такого і близько немає", - зітхає командир батальйону безпілотних систем 58-ї окремої мотопіхотної бригади Сергій Варакін.
Його слова підтверджують ще десятки офіцерів ЗСУ, з якими поспілкувалась ВВС Україна.
Безпілотники-камікадзе дуже важливі для утримання фронту в Україні, який поступово продавлює російська армія.
На фоні диверсійних операцій із застосуванням FPV-дронів, таких як "Павутина", дивно може звучати теза, що цією весною Україна вперше почала відставати від росії в питанні кількості і якості безпілотників.
Однак саме таку тезу як публічно, так і не під запис озвучують відомі українські експерти, військові та фахівці з БПЛА.
В першу чергу вони говорять про "провисання" в якості і кількості FPV-дронів, які мають забезпечити створення і утримання "killzone", тобто "мертвої" території глибиною 10-15 км на лінії фронту, яка б унеможливила просування російської піхоти.
І це при тому, що влада України визнає: безпілотники – основний засіб ураження для Сил оборони, який забезпечує знищення майже 80% цілей. Згідно із публічними заявами чиновників, їх виробництво нарощується, озвучені спроможності – близько 10 млн рік.
"Хочу "подякувати" міністерству оборони – за три місяці Третя штурмова бригада не отримала жодного FPV-дрона. Нам не вистачає. Без FPV, які постачала держава, ми нормально так "просохли" за ці три місяці", – заявив в середині травня командир Третьої штурмової бригади (зараз переформатовується у корпус) Андрій Білецький.
Ця заява наробила галасу і лише після неї бригаді виділили необхідну кількість дронів.
Однак системної проблеми це не вирішило.
Річ у тому, що майже 500 підрозділів БПЛА, які функціонують в Силах оборони, мають змішану модель забезпечення дронами. Умовно її можна назвати 30/30/30.
Тобто приблизно третину безпілотників військові частини отримують напряму від Міноборони, а інше купують самі або отримують від волонтерських фондів.
"З загальної кількості дронів ті, які ми отримали централізовано від держави, – це ⅓. Ще третина – це куплені за гроші, які зайшли на рахунок частини, і третина – дрони, отримані за рахунок підтримки українського народу", – пояснює ВВС Україна капітан Юрій Федоренко (позивний "Ахіллес"), командир 429-го окремого полку БПЛА.
Головне "просідання" цієї весни трапилась з тією третиною, яку мало забезпечити централізоване постачання від держави.
"Є об'єктивні причини, чому відбулась затримка з поставкою, але є і суб'єктивні", – говорить Федоренко.
За його словами, до об'єктивних причин відноситься бюрократична тяганина з фінансуванням і контрактуванням БПЛА цьогоріч.
"Цей виглядає так: сьогодні в нас гроші є, бо партнери дали, ми замовили, але те, що ми замовили, буде у військах через два місяці".
Що стосується суб'єктивних причин, то командир полку, не вдаючись в подробиці, каже про "непрофесіоналізм" окремих чиновників на деяких ланках цього процесу.
Появу "дефіциту дронів" цієї весни підтверджує в розмові з ВВС Україна командир батальйону безпілотних систем 58-ї мотопіхотної бригади ЗСУ Сергій Варакін.
"Минулого року ми собі спокійно дозволяли нищити в день по 11-17 одиниць техніки. Ми могли собі дозволяти використовувати, якщо були активні бойові дії, на день по 100 FPV-шок, і їх якість була більш-менш нормальна, тобто 7-8 з 10 влучали в ціль. Що у нас зараз? Зараз бригада у нас по нарядах може на місяць отримати усього 200-300 FPV-шок", – пояснює він.
Комбат каже, що зараз потреба підрозділу на місяць складає 2200-2500 дронів, але від держави він отримує "дуже малу кількість".
Більшість БПЛА бійці батальйону змушені купувати самі безпосередньо у виробників.
Наразі ця можливість – право підрозділів самостійно закуповувати необхідне озброєння у виробників – фактично утримує ситуацію від критичної.
Відома волонтерка і керівниця Центру підтримки аеророзвідки Марія Берлінська каже, що ця проблема виникла через раптову зміну на початку року керівництва Агенції оборонних закупівель (АОЗ) – структури Міноборони, що займається закупівлею техніки, боєприпасів, зброї для Сил оборони.
"Те, що зараз не вистачає FPV-дронів, вони не постачаються з боку держави – це результат реорганізації всередині Агенції оборонних закупівель", – заявила вона в інтерв'ю "Радіо НВ".
Джерело ВВС Україна в керівництві великого українського виробника дронів каже: АОЗ дійсно станом на травень законтрактував лише 20% від їхніх спроможностей.
Співбесідник пов'язує це як з проблемами зовнішнього фінансування, так і з бажанням держави закупляти дешевші одиниці техніки у ширшого кола виробників, які не завжди можуть виконати контракти або мають проблеми з якістю виробів.
АОЗ надала коментар ВВС Україна, в якому фактично заперечує "просідання" процесу закупівель БПЛА в поточному році.
"Цей напрямок є одним із наших ключових пріоритетів", – заявляє агенція.
Станом на травень 2025 року вона вже уклала державних контрактів на понад 2,3 мільйона FPV-дронів, що перевищує показники попередніх років у рази.
Загалом по безпілотних системах законтрактовані 81% від доведеної потреби, сформованої генеральним штабом та міністерством оборони.
"Ми не визначаємо потребу самостійно, а реалізовуємо її в межах наданого бюджету", – наголошують в АОЗ.
З початку року на фронт вони уже поставили понад 593 000 закуплених дронів, повідомляє агенція.
Щоправда, розподілом між бригадами займається вже не агенція, а структури, відповідальні за логістику в генеральному штабі — саме там ухвалюється рішення, які підрозділи і в яких обсягах отримають озброєння.
Саме на цьому етапі виникають перекоси в той чи інший бік, коли окремі підрозділи отримують мінімальну кількість дронів, а інші більш-менш забезпечені за цим напрямком, кажуть джерела ВВС Україна.
"В нас вибіркове забезпечення…Немає такого, що у всіх батальйонів БПЛА рівні умови", – заявляє комбат Варакін.
Через "несправедливість" розподілу деякі підрозділи на певних ділянках фронту опиняються в складніших умовах і вимушені шукати рішення, як і де терміново отримати БПЛА.
Ситуацію мала б виправити запущена минулого року програма Мінцифри під умовною назвою "Є-бали" (бойові бали). Її суть проста: за кожну знищену ціль підрозділ БПЛА отримує певну кількість балів, які може обміняти на необхідні йому дрони в спеціальному маркетплейсі.
Кожен місяць за цією програмою складається рейтинг підрозділів, які, за логікою, повинні мати найкраще забезпечення найякіснішими дронами. Однак в реальності "Є-бали" поки що так і не запрацювали на повну.
Комбат Варакін каже, що досі не отримав на руки БПЛА, зокрема нічні бомбери і FPV-камікадзе, які замовив ще в лютому по цій програмі.
Така ж ситуація склалася і в полку "Ахіллеса".
"Є велика заборгованість по програмі "Є-бали", яка виникла за ці пів року. Але за моїм переконанням, до серпня місяця ця ситуація має вирівнятися", – прогнозує Федоренко.
Джерело ВВС Україна в командуванні ЗСУ вважає, що затримка сталася через те, що Мінцифри не розрахувало те, як на практиці оперативно і у великій кількості забезпечувати дронами значну кількість підрозділів, які беру участь в програмі "Є-бали".
Однак найсуттєвіша проблема, на яку звертають увагу усі опитані нами військові, це неналежна якість FPV-дронів, які останніми часом почали надходити у війська від держави.
Це відбувається на фоні підвищення якості російських безпілотних комплексів.
"Не хочеться це визнавати, але противник суттєво просунувся у галузі застосування дронів. Якщо раніше це було декілька підрозділів, то зараз - все масштабно", – зазначає у фейсбуці колишній депутат, а нині головний сержант роти ударних БПЛА Єгор Фірсов.
Його слова підтверджує Ігор Луценко, командир підрозділу БПЛА, співзасновник Центру підтримки аеророзвідки. Він закликає український бізнес терміново допомогти державі в гонці безпілотних технологій.
Сергій Варакін каже, що отримує "дуже багато" неякісних FPV-дронів. Бійці його батальйону змушені за власні кошти докупляти певні деталі, щоб дрон міг літати на тій ділянці фронту, де стоїть підрозділ.
Все це забирає багато сил і фінансів.
"Я хочу дістати з коробки і полетіти. А не везти його у майстерню і робити з нього "Франкенштейна", щоб воно кудись полетіло", – обурюється він.
ВВС Україна мала змогу поспілкуватись з дронарями кількох бригад, які зараз тримають оборону на Покровському напрямку. Всі вони скаржились на брак FPV-дронів, та вказували, що усіма можливими способами намагаються самостійно дістати їх, іноді збираючи їх із старих запчастин.
"Мені часто привозять кілька мішків решток дронів, щоб я склав з ним хоча б щось, бо працювати треба вже і зараз", - розповів один з дронарів біля Покровська.
Бригади мають вже свої майстерні, щоб доробляти дрони біля фронту, адже часто отримують їх такої якості, що без доопрацювання вони не придатні до використання.
Величезна проблема - брак боєприпасів до FPV-дронів, які кустарним способом виготовляються у таких майстернях. Через це гине багато спеціалістів, які вимушені робити боєзаряди із підручних засобів.
Ще більше проблем з оптоволоконними дронами. Крім того, що рф змогла раніше запустити масове виробництво таких "невразливих" безпілотників, вона змогла забезпечити їх високу якість.
Україна намагається наздогнати, але поки що стикається з технологічними труднощами. Багато неякісних котушок, намотки і самого оптоволокна, каже комбат з 58 ОМБр.
"Ти привозиш на позицію ці 10 км котушки, а воно на 2-2,5 км обривається. Це проблема, бо йде штурм, ти на ці дрони розраховуєш, а воно не летить", – пояснює він.
Згідно з інформацією Міноборони, на початок червня до експлуатації в Силах оборони допущено близько 60 видів оптоволоконних дронів українського виробництва.
"Роль безпілотних систем на полі бою зростає. Статистика знищення ворожих цілей свідчить про те, що дрони – це вже не допоміжний інструмент, а один із ключових засобів", – коментував цю тему заступник міністра оборони Валерій Чуркін.
За 2024 і початок 2025 року росія змогла систематизувати і масштабувати своє виробництво FPV-дронів. Вона створила аналог українських Сил безпілотних систем і підготувала високопрофесійні підрозділи операторів БПЛА, наприклад "Рубікон", які вже завдають чималого клопоту українським військам на найгарячіших ділянках фронту.
Україна тим часом продовжує розвивати свій "зоопарк" безпілотників, розпорошуючи ресурси і сили між різними виробниками, які по-різному підходять до створення озброєння. Часто вони готові жертвувати якістю виробу заради зниження його собівартості, а значіть і погіршення характеристик, каже ВВС Україна джерело в керівництві одного з великих оборонних підприємств.
Крім того, росіяни змогли якісно модернізувати свої основні далекобійні дрони – шахеди – та суттєво збільшили дальність ураження своїх FPV-дронів на полі бою.
Також вони швидше вивели на поле бою технологічну новинку – безпілотники з штучним інтелектом.
В середині травня відомий український експерт із систем РЕБ та зв'язку, голова "Центру радіотехнологій" Сергій Бескрестнов (позивний "Флеш") повідомив про відразу декількох таких випадків
Такі БПЛА йдуть роєм з шести-семи бортів, розпізнаючи один одного за розмальовкою крил.
"Унікальне кольорове маркування на крилах дає змогу рою триматися зграєю. Йдуть, як птахи, один над одним, щоб бачити маркування", – пояснює "Флеш".
Виявивши ціль, БПЛА самостійно приймають рішення атакувати її. Завдяки ШІ ці дрони, наприклад, можуть годинами літати над трасами, вишукуючи військові машини.
Щоправда, співбесідник ВВС Україна в керівництві одного з великих і ефективних підрозділів ЗСУ закликає не драматизувати ситуацію.
"Так, на деяких напрямках вони нас обігнали, але на інших – ми все ще попереду", – наголошує офіцер.
За його словами, Україна відстає від рф в оптоволоконних БПЛА, але попереду в кількості дронів-перехоплювачів. росія має більше ударних безпілотників тактичної дії типу "Ланцет", але Сили оборони змогли наростити кількість своїх Deepstrike-БПЛА і розвідувальних "крил". В російської армії більше коптерів-розвідників типу "Мавік", але поки що українська армія має більше якісних нічних бомберів типу "Баба-Яга".
Паритет зберігається в кількості безпілотників з автоматичним донаведенням і мультироторних дронів-камікадзе.
На думку співбесідника, технологічний ривок рф, зокрема щодо оптоволокна, був би неможливий без допомоги Китаю.
Частково цю ж тезу озвучує і Володимир Зеленський. За його словами, Китай допомагає росіянам у виробництві таких дронів, наприклад, як "Мавік".
"Китайський "Мавік" відкритий для росіян, але закритий для українців. На російській території є виробничі лінії, де є китайські представники", – цитує його заяву агентство Bloomberg.
Це ж видання цитує неназваного європейського чиновника, який заявив, що зауваження Зеленського відповідають його оцінкам. За словами посадовця, Китай також, вірогідно, скоротив поставки західним покупцям деяких компонентів дронів, одночасно зі збільшенням постачання до росії.