Уповноважений Верховної Ради України із прав людини заплямував поважну посаду своїми брудними оборудками. Дмитрові Лубінцю час у відставку.
Останнім часом у Києві важко дихати у районі станції метро «Звіринецька» — смердить лайном так, начебто прорвало каналізацію. Хочемо заспокоїти киян і гостей столиці: у смороді винувата не каналізація.
Це просто трохи обісрався голова Національного агентства з питань запобігання корупції Віктор Павлущик, який 10 січня 2025 року отримав від мене звернення й два, воістину, унікальних документи. Вони доводять, що Уповноважений Верховної Ради України із прав людини Лубінець-бубінець — це звичайний шахрай.
Цей посадовець шляхом обману та зловживання довірою видурює гроші в іноземців, але не відображає ці кошти у деклараціях. Сплинуло два з половиною місяці, а голова НАЗК усе ніяк не наважиться відповісти на моє звернення.
У лютому 2024 року Лубінець звернувся до нідерландської правозахисниці Маріам Ламберт і попрохав у неї 18 тисяч євро готівкою. (Уявляєте сцену — державний службовець зустрічається з представником міжнародної правозахисної організації і просить дати йому гроші готівкою?).
Все це для того, щоби, начебто, відшкодувати витрати на повернення в Україну 8 дітей, що були незаконно депортовані до РФ і, яких вдалось повернути у жовтні 2023 року за сприяння уряду Катару. Гроші Бубінець попрохав передати своїй довіреній особі — такому собі Якименку Олександру Сергійовичу.
Цей Якименко існує в кількох іпостасях:
Окрім того, на імя Якименка Бубінець зареєстрував фіктивну фірму «Волонтери об'єднані однією метою» (код ЄДРПОУ 45047206). На неї ж оформлює гуманітарну допомогу, що передається благодійниками для Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
21 лютого 2024 року Маріам Ламберт, повіривши у розповіді Бубінця про дітей, які потребують допомоги, передала Якименку 18 тисяч євро. Натомість Якименко видав їй розписку у отриманні грошей, де зазначив, що він діє від імені профспілкової організації працівників Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України із прав людини, та засвідчив свій підпис печаткою профспілкової організації.
У розписці також вказано, що ці кошти будуть використані у рамках заходів, спрямованих на повернення українських дітей, які були депортовані та/або незаконно переміщені з території України на територію Української Федерації. А наступного дня Бубінець надіслав Маріам Ламберт лист на електронну пошту, яким підтвердив, що гроші — 18 тисяч євро готівкою — він отримав.
Саме цей лист Лубінця та розписку в отриманні грошей я й надіслав у НАЗК 10 січня 2025 року. Документи мені передала Маріам Ламберт, яка розповіла, що Лубінець кошти привласнив і відмовився надати звіт про їх використання.
Що ж стосується дітей, для яких Лубінець прохав гроші, то, як виявилось, насправді всі видатки взяв на себе уряд Катару. А саме, — за три місяці до того, як Бубінець звернувся по гроші до нідерландської правозахисниці!
Виносячи за дужки ту обставину, що Уповноваженим Верховної Ради України із прав людини є шахрай, який виманює гроші, відкриває фіктивні фірми та розкрадає гуманітарну допомогу, залишається відкритим питання стосовно декларування Бубінцем своїх доходів. Гроші, які Бубінець отримав від пані Лабмерт шляхом зловживання довірою та обманом і які він привласнив, омбудсман зобов'язаний був задекларувати.
А цього Бубінець, звісно, не зробив. І тепер НАЗК зобов'язано скласти на Бубінця адмінпротокол за вчинене корупційне правопорушення, чого Павлущик, звісно, робити не збирається.
Тому й тхне гівном у районі станції метро «Звіринецька». Це голова НАЗК розмірковує, як йому викрутитися із цієї ситуації — так, щоби і Лубінця-бубінця виручити, і скандалу уникнути.