Спілкуючися з рідними та друзями, які перебувають на фронті, можуть виникати сумніви, чи доречно розпитувати бійців про війну, чи ні.
У школі міжособистісних комунікацій "Спільна мова" підготували перелік питань і фраз, які з точки зору психологів, є недоречними.
Медіаагенція "Останній Бастіон" люб'язно ділиться порадами зі своїми читачами:
Страшно усім, хто бачив війну. Зайвий раз нагадувати військовому про його страхи – не найкращий спосіб підтримати бойовий дух.
Людина, яка воює, щиро вірить у перемогу і хоче відчути тилову підтримку та мотивацію. Людина все ж таки ризикує життям за нашу країну, за нас, і будь-які фрази, які змінюють цю впевненість – не найкращі.
Коли військовий це чує, у нього складається враження, що він є основною причиною страхів і переживань у родині. І це не найкраща мотивація, коли рідні переживають за тебе і ти постійно маєш переживати за них.
У цьому випадку буде краще підтримати свідомий вибір близької людини й не знецінювати такий серйозний крок. Будь-яка людина відповість на це, але це краще не питати.
Коли військовий чує цю фразу від чоловіка, який не воює йому хочеться закликати цього чоловіка самому піти й зробити це. Нічого приємного ця фраза не викликає. Людина воює, робить усе можливе для захисту нас і країни. Який сенс несе ця фраза? Вони й так прикладають багато зусиль.
Всі це розуміють і, звичайно, коли військовий чує таку фразу, у нього вона викликає протиріччя, що "а як же ми не здогадалися, що вже час закінчувати?".
Військові не хочуть чути, що армія, проти якої ми воюємо, ні на що не здатні бомжі. Доволі популярний меседж, що росіяни випадково забрели на нашу територію і взагалі не вміють воювати. Це знецінює вклад наших військових.
Вони насправді протистоять сильному і численному ворогу і дуже добре справляються зі своєю задачею, за що їм величезна подяка. Не варто казати, що вони воюють проти слабших.