Академічні канони у живописі художника Буґро
30 листопада 1825 року у Ля-Рошелі народився видатний представник салонного живопису. Франція дала світові Вільяма-Адольфа Буґрó.
Він вивчав живопис у Королівській школі образотворчих мистецтв, а по закінченню — отримав головний приз: подорож до Італії. Повернувшись із Риму деякий час займався розписом фресок у стилі італійського Відродження у будинках французьких міщан.
Кар'єра Буґро склалася досить успішно, художник користувався визнанням та прихильністю критиків, виставляв свої картини у щорічних паризьких салонах протягом більш ніж 50 років. Його роботи щоразу викликали захоплення вибагливої публіки столиці Франції.
На виставках паризького Салону у 1878 і 1885 роках митець відзначений найвищою нагородою — золотою медаллю, як найкращий художник року країни. Академіст Буґро неодноразово лаяв імпресіоністів за легковажність і навіть використав своє становище в артсвіті, щоби протистояти їхнім виставкам.
У результаті імпресіонізм таки розквіт, набув популярності, а Буґро багато років поспіль критики згадували у своїх статтях виключно як «художника жанру ню». При цьому серед його полотен — безліч робіт на біблійні та міфологічні сюжети, які люб'язно викладаємо для огляду:
