«Акадємієв нє кончалі»: як Україна готує дипломатів

П’ять, пані та панове, — усього п’ять! На всю країну щороку виділялося п’ять бюджетних місць на навчання в Дипломатичній академії України (ДАУ) ім. Г. Удовенка. На відміну від більшості випускників закладу імені себе, він працював професійним дипломатом. До незалежності — постійним представником УРСР, а згодом України при ООН. Також був патріотом й одним із близьких друзів В. Чорновола.

Навряд чи він за життя думав, що Україна потребує всього п’ятьох юнаків чи дівчат, відданих справі дипломатії. Не своїй кишені й не лобіюванню бізнесових та чужинських інтересів.

Не прилаштованих посолками коханок багатих папіків. Не банальних зрадників, невігласів, недоуків, хамів та відверто тупих. Зате щедрих на скандали й факапи — саме такими кадрами славна сучасна українська дипломатія.

Це, звичайно, за умови, що на ці п’ять бюджетних місць не запхають «по блату» діток прикоритних чиновників чи потомственних кадебістів-есбеушників. Ті десятиріччями поспіль постачають нащадків до МЗС — чужі там не ходять. Талановита молодь, натомість, «не пройшла за конкурсом» — буває в країні мрій.

Отже, реально до академії втрапляли у кращому разі один чи двоє неблатних і відданих професії — усе.

Добре, але ж є решта 1995 слухачів! Вчаться на контрактній основі — це коштує 100 100 грн на рік. Ну, як «вчаться»... Довідка Швагра Ігора (ШІ): «Оскільки заклад діє у форматі школи післядипломної освіти (професійних курсів та тренінгів), тут немає поняття класичного “випускника університету”. Замість цього ведеться облік держслужбовців та дипломатів, які завершили сертифіковані програми». Далі їм дають диплом чи цидулку-сертифікат — залежно від програми.

Іншими словами, хто має гроші, той і дипкорпус. Незалежно від культурно-освітнього рівня, особистісних та психологічних характеристик. Як-от уміння згладжувати суперечки, відстоювати пріоритети, домовлятися.

— Мала, хочеш дипломаткою бути?
— Якою в дупі «маткою»?!
— Дурепо, по закордонах кататися! У Мілані лахи купувати!
— Хочу!
— На гроші, вступай в академію.

Угу, «інтереси держави», зараз!

Тепер вишенька: «Для чинних дипломатів навчання повністю безкоштовне». Геніальне у своїй корупційній простоті рішення! Для дубоголовченків і хвойдочок, яких після Трускавця чи просто із сауни оформили послами або першими секретарями дипмісій.

Отже, юне дарованіє, уже «чинний дипломат», відтрубіло каденцію десь на Кудись-Тамщині. Повернулося до Києва, на халяву довчилося в академії, займаючи чуже місце. А через рік-два вигулькнуло у ЄС чи навіть США («а чьо?») представником своєї бідолашної країни. Приреченої на зовнішньополітичне жебрацтво з такою дипломатією.

Тільки це ще не дно, ловіть: «У поточній вступній кампанії конкурсні умови кардинально змінилися: цього року в ДАУ взагалі немає бюджетних місць. Уся магістерська програма “Міжнародні відносини та дипломатія” тепер позиціонується як виключно небюджетна. Це означає, що вступити за широким загальнонаціональним конкурсом на безкоштовні місця до ДАУ наразі неможливо».

Будьмо, гей, слава Україні.

А ви потім дивуєтеся жлобуватим манерам нашого британського посла, незнанню протоколу чи скаженим смакам в одязі амбасадорок по обидва береги океану. «Акадємієв нє кончалі».

Джерело