Повномасштабна російська агресія проти України триває 17 місяців. Тоді, як теперішня російсько-українська війна взагалі 9 років!
Скільки ж у нас абсолютно нетерплячих людей, все їм швидше, і все їм тут і зараз... Коли наші прадіди та прапрадіди програли війну та частину земель УНР – Україна, основна її частина, опинилася в СССР на 69 років, (1922-1991); ще деякі частини опинилися в СССР на 52 та 51 рік.
А далі були: Голодомор, репресії 1937-1938 років, Друга світова війна, післявоєнний голод 1946-1947, знову репресії, розстріли, дуже обмежена підтримка УПА з 1942 по 1954. Ну, а потім знову репресії, виселення, каторги.
І тільки аж у 1980-х пішло-поїхало і відновили ми свою Незалежність у 1991-му. Затим, щоправда, знову дружили з москалями, не вимагали повернення наших земель, таких як Білгородщина і так далі.
А ще ж ракети віддали, якими зараз по нам б'ють, ядерну зброю віддали, що аж Щекавицю собі вигадали, аби не так страшно було...
Запустили сюди російську мову, російську церкву, дозволяли обирати проросійських політиків на всі можливі посади. Потім у 2014-му у нас "віджали" Крим, почалася війна на Донбасі, сталося перше вторгнення російських військ у серпні.
А ми домовлялися, паралельно кажучи Воїнам: «Ми тебе туди не посилали»... І от тепер, коли повномасштабна війна триває лише 17 місяців, все частіше читаємо, бачимо та чуємо сентенції, на кшталт: «Невже війна надовго?».
Перечитайте вище пласт чому надовго – і не питайте! Активна фаза закінчиться у жовтні поточного року, а далі... а далі, – як Бог пошле.
Автор – Назар Приходько, політолог-міжнародник і військовий експерт