Науковці з Каліфорнійського університету з'ясували, що у дикій природі звірі дотримуються концепції ієрархічної наступності.
Про це свідчать висновки ґрунтовного дослідження, опублікованого у журналі "Behavioral Ecology", інформує аґенція "Останній Бастіон".
Автори провели кількарічне вивчення поведінки низки видів тварин, зауваживши, що потомство отримує від батьків привілеї, пов'язані з приналежністю до панівної групи у зграї, викликаючи нерівність, яка може зберігатися протягом поколінь.
У своїй роботі американські науковці розуміють під "привілеєм" ніщо інше, як успадкований доступ до наявних у дикій природі ресурсів – землі, продовольства, житла чи знань.
«Певні привілейовані групи є як серед тварин, приміром, леви чи вовки, так і серед комах, риб та птахів. Ми з'ясували, що деякі групи риб-клоунів успадковують "право" переховуватися і розмножуватися серед найбільших (отже, найбезпечніших) морських актиній. А от червоні тетеруки передають своїм синам захищені території, котрі ті мають не тільки оберігати, а й розширювати. Дитинчата плямистої гієни, яка займає високе ієрархічне становище, успадковує соціальний ранг батьків і пріоритетний доступ до їжі», – йдеться у дослідженні.
Науковці з Каліфорнійського університету відзначають, що успадковані від предків переваги зберігаються протягом кількох поколінь та усталюють нерівність, відтак нащадки "непривілейованих" особин отримують менше їжі та частіше наражаються на небезпеку.
«Скажімо, дитинчата деяких видів шимпанзе і мавп-капуцинів отримують від своїх батьків кам'яні інструменти для лущення горіхів та знання, як їх використовувати. Якщо ці набуті навички не передати, потомство надалі кількісно зменшується, а іноді – може взагалі вимерти. Що ж до "привілейованих" груп, то їхні представники передають у спадок ресурси та території, збільшуючи чисельність свого виду», – зазначають автори наукової розвідки.
Американські дослідники переконують, вивчення концепції привілеїв серед тварин допоможе краще зрозуміти "глибоке еволюційне коріння нерівності" й у людському середовищі, але факт його природності вони не оскаржують.
Своєю чергою, "Останній Бастіон" нагадує читачам, що на загал у тварин добре розвинутий так званий "соціальний інтелект".