Андрій Пишний домовився, аби банки не обкладали підвищеним податком

Бюджет не отримає чи то 30 млрд, чи то 45 млрд грн.

Ринком ходять чутки, що Андрій Пишний домовився, аби банки не обкладали підвищеним податком (50% замість 25%). Бюджет не отримає чи то 30 млрд, чи то 45 млрд грн.

У зв'язку із цим хотів би навести вам статистику, звідки з'явилися надприбутки, які наразі оцінюють у 87 млрд грн для всіх банків.

Банки хочуть подати це так, що вони заробили ці гроші у звичайний спосіб. Ну там, розмістили рекламу, а населення принесло на депозити. З них видали кредити - і ось.

Але це неправда. Надприбутки 2022-2024 років попадають під категорію так званих windfall. Дослівно це «надуло вітром», у смарт-перекладі - «доходи, що не були передбачені». Звідси світова практика так званих windfall taxes, що є буквально оподаткуванням надприбутків.

Звідки ж виникли ці надприбутки? Ви вже напевно знаєте, що банки вкладали мільярди на депозити у НБУ (через механізм депозитних сертифікатів), а НБУ платив їм надринкові відсотки. Власне, звідси 87 млрд грн надприбутків у 2024 році.

Але це вже на виході. А на вході? Звідки банки брали ті мільярди, які потім понесли до НБУ? Ось тут починається найцікавіше.

1. Я порівнюю залишки на депозитах населення на 1 серпня 2023 та 1 серпня 2024. Дані за звітністю до Фонду гарантування, отже, враховані не лише строкові депозити, а взагалі кошти населення. Статистика така:

+++ Депозити від 10 до 200 тис грн:

Приват
- кількість вкладів зменшилася на 1%
- залишки зросли на 10% до 170,5 млрд грн

Ощадбанк
- кількість вкладів зменшилася на 5%
- залишки зросли на 10% до 63,3 млрд грн

Цілком нормальна динаміка. А тепер порівняйте.

+++ Депозити понад 600 тис грн:

Приват
- кількість вкладів зросла на 191%
- залишки зросли на 177% до 104 млрд грн

Ощадбанк
- кількість вкладів зросла на 165%
- залишки зросли на 139% до 63,6 млрд грн

Найбільше зросли залишки коштів на депозитах між 10 та 200 тис грн та на депозитах понад 600 тис грн. Також величезними темпами зросли залишки на рахунках між 400 та 600 тис грн. Тобто, нанесло вітром.

2. Що ж це за гроші такі?

Я не знаю достеменно, але маю найбільш ймовірну версію.

Нагадаю вам публікацію поважного The Wall Street Journal  від минулого тижня. У вересні 2024 року число вбитих українських військових WSJ оцінив у 80 тисяч. Поранених він нарахував близько 400 тисяч. Для порівняння, у лютому 2024 року президент Володимир Зеленський називав цифру 31 тис. загиблих, а свята Мар'яна називала тоді цифру 50 тисяч. Власне я вважаю навіть цифри WSJ заниженими, але зараз мова не про це. Маємо, на жаль, дике зростання кількості загиблих та поранених. Це окрім того, що відбулася мобілізація, і вояків побільшало.

Звідси і гроші. Чому:

Перше. Зазвичай, родини загиблих отримують компенсацію 15 мільйонів гривень, плюс допомога 13 тис грн на похорон - це так звані «гробові». Але цю суму отримують далеко не всі родини, бо для цього треба пройти сім кругів бюрократичного аду. В разі ж, коли чоловік загинув у статусі добровольця (а не штатного вояка, приписаного до  частини), виплата складає лише 2,15 млн грн. Ці 15 мільярдів сплачуються спочатку – 1/5 суми, а згодом частками впродовж 40 наступних місяців. Помножте 15 мільйонів навіть на 25 тис осіб - отримаєте 375 мільярдів. А їх напевно більше.

Друге. Інвалідність, в залежності від групи та способу отримання поранення компенсується у розмірі від 200 тис до 1,2 млн грн. Є ще купа супутніх платежів, як то одноразова допомога в разі часткової втрати працездатності, видатки на лікування, тощо. Помножте навіть найменшу суму на, уявімо, 200 тисяч поранених. Десятки, а може і сотні мільярдів.
Третє. На щастя, не всі військові гинуть чи поранені. Більшість з них просто отримують грошове забезпечення. У цій бухгалтерії, чесно кажучи, вкрай легко заплутатися. Мінімальне утримання - 20 тис грн на місяць, максимальне перевищує 100 тис грн на місяць.

Наведу загальні цифри:

+++ 2023 рік - на грошове утримання військовослужбовців спрямовано 518,8 млрд грн. На місяць - десь коло 80 млрд грн.

+++ 2024 рік - на виплати військовослужбовцям виділено асигнування в сумі 862,6 млрд грн. Але це не лише грошове забезпечення, а і додаткові виплати, і харчування, і речове забезпечення, і винагороду за знищену техніку. З урахуванням мобілізації - гарантовано більше, але скільки саме - невідомо. Головне - це сотні мільярдів гривень на рік.

Третє. Головне для нас - ці гроші пішли куди? --- Вірно, на картки військовослужбовців та їхніх родин.

До початку повномасштабної війни цих грошей не було. А потім вони почали сипатися на рахунки військовослужбовців. Вкупі зі смертельною небезпекою, ці гроші народили явища наркоманії, пияцтва та ігроманії серед військових (не можу за це нікому дорікати). Також звідси купівлі квартир у іпотеку та без, автомобілів, пральних машинок, тощо.

Здебільшого, населення України є фінансово неграмотним. Купівля нерухомості та валюти, а також оформлення термінового депозита чи купівля ОВДП - це певного роду ознака просунутого інвестора. Але насправді, сотні тисяч людей тримають гроші просто на банківських рахунках. Навіть не на строкових депозитах, які приносять принаймні 12% річних. Тримають на картках, за якими банки платять або нічого, або 1-3% річних.

Тепер уявіть собі моральну дилему. Банки беруть в людей «гробові» та зарплати військових під 1-3% річних. Несуть до НБУ, отримують 16% річних (а було і 23%). Різниця складає 13-15% річних. На сотнях мільярдів виходить дуже і дуже непогано. Наразі банки отримали 87 млрд грн прибутків, з яких левова частина зароблена саме так.

Тепер я хочу повернутися до дискусії, чи має держава право отримати підвищені податки з банків.

Як на мене - не просто має право. Мусить.

Тому що:

1. Банки отримали сотні мільярдів неочікуваних гривень на смертях, пораненнях та утриманні військових. При цьому не хочуть скидатися грошима до бюджету, з якого утримується ЗСУ. Проте хочуть платити наглядовим радам, правлінням та менеджерам високі зарплати та премії за «успішну роботу». Вау, гайз. А до чого тут ваша успішна робота?
2. «Гробові», лікарняні та зарплати сплатила держава, з бюджету. Якщо дивитися ширше, держава дала і друге найбільше джерело доходів банків - відсотки за ОВДП. Якщо ще ширше, то і третє джерело - відсотки за кредитними програмами, які ініціювала держава (наприклад, за програмою «5-7-9»). Якби не війна, цих грошей би не було. Кожен банк, особливо державні, був би наодинці з власним соромом від поганих результатів. Згадайте показники до 2022 року - там банки виглядали дуже блідо.
3.  Я не знаю, чи НБУ має бути на боці держави чи банків. Як на мене, на боці держави, бо в цьому його призначення. Наразі НБУ не лише виступив проти windfall tax. Він ще і продовжує «друкувати» гроші, аби капіталізувати державні та іноземні банки (зокрема, тотально дірявий «Укрексім», який вже має бути ліквідований через порушення нормативів капіталу). Я не маю доказів корупції, але щось тут дійсно не так.

Сподіваюся, підвищення податку для банків таки станеться.