Анна Скороход використовує ТСК Верховної Ради для розправи над бойовим командиром
Таким чином «слуга народу» намагається допомогти своєму куму Олександру Мартинюку.
Друзі, а ви чули про те, що у Верховній Раді ще 21 вересня 2023 року була створена Тимчасова слідча комісія… зараз подивлюсь точну назву…
«Тимчасова слідча комісія з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями»?
– Я раніше також не чув. Але днями випадково довідався й досі перебуваю в стані безмежного здивування – як можна розслідувати «можливі факти порушень»? – Факти або є, або їх немає.
Але, як виявилось, можна: якщо фактів немає, то їх вигадують – не даремно цю Комісію очолює видатна полководиця та військова стратегиня Анна Скороход з групи «За Майбах».
Тож не дивно, що, з огляду на постать голови Комісії, її діяльність звелась, переважно, до вирішення тільки одного питання – як допомогти куму Анни Костянтинівни, такому собі Мартинюку Олександру Васильовичу, уникнути неприємних запитань у зв'язку зі зникненням і пошкодженням зброї, що була в підзвіті Мартинюка в той час, коли він командував 2 стрілецькою ротою 242 окремого батальйону ТрО 241 окремої бригади ТрО.
Історія ця тягнеться вже понад рік. У 242 батальйоні ТрО колись на посаді командира 2 стрілецької роти служив кум народної депутатки Скороход, Олександр Мартинюк.
Пані Скороход вирішила, що для молодшого лейтенанта командувати ротою занадто принизливо і що її кум заслуговує, щонайменше, на посаду командира батальйону. І почала «бомбити» усі мислимі та немислимі інстанції, вимагаючи молодшого лейтенанта призначити на «підполковниччю» посаду.
Очевидно, Анні Костянтинівні не давав спокою приклад Юрія Гагаріна, який відправився в космос старшим лейтенантом, а приземлився майором.
Але на заваді цьому грандіозному плану стала та обставина, що посада командира батальйону не була вакантною – її обіймав майор Денис Носіков.
Ба більш того: у травні 2023 року після того, як очолювана Мартинюком 2 стрілецька рота повернулась з виконання бойового завдання в складі ОТУ «Соледар» і ОТУ «Хортиця», командир батальйону призначив (це стандартна процедура) службове розслідування за фактами втрати та пошкодження зброї.
Службове розслідування виявило такі порушення, що Скороход облишила ідею з призначенням кума на посаду комбата, миттєво влаштувала переміщення Мартинюка з 242 окремого батальйону ТрО до навчального центру в Дніпропетровській області та розпочала наклепницьку компанію щодо комбата Носікова з метою примусити його закрити очі на зловживання.
Заради цього, Скороход, власне, і домоглась створення отієї самої ТСК «з питань розслідування можливих фактів», а факти «можливих порушень» з боку майора Носікова здобуває в самий невибагливий спосіб – шляхом підробки документів та виготовлення відеоматеріалів наклепницького характеру, які розміщує в соцмережах.
Чого лише варта історія з «колективною скаргою» на Носікова, яку Скороход винесла на розгляд своєї ТСК? Коли почалась перевірка «колективної скарги», то, виявилось, що військовослужбовці, які її підписали, ніколи нічого подібного не підписували, хоча їхні підписи справжні.
З'ясувалось, що на прохання Мартинюка один з військовослужбовців, солдат Олег П-к, зібрав підписи солдатів 2 стрілецької роти 242 окремого батальйону під листом одного змісту (умовно кажучи – під подякою волонтерам), а потім текст листа, додатком до якого були ці підписи на окремому аркуші, замінив і передав Скороход.
А, між тим, Скороход виносила мозок колишньому Головнокомандувачу ЗСУ, до якого багато разів зверталась, вимагаючи вжити заходи за цією «колективною скаргою».
Чи інший приклад: Скороход, як голова ТСК, влаштувала гармидер, вимагаючи від військового керівництва розібратись з майором Носіковим, на якого, начебто, поскаржився солдат Р. Солдат Р., довідавшись про таке, був надзвичайно здивований: він ніколи до Скороход ні з якими скаргами не звертався, а його підпис під листом на ім’я депутатки підроблений. Причому, підробляли, напевно, вже у Верховній Раді.
Далі буде...
